Просто хочеться тобі сказати, точніше написати, бо говорити з тобою я не маю про що…. Впевнена, що тобі і знати не хочеться, що я думаю і хочу написати…але я, швидше, це пишу собі. Пишу для того, щоб всю гидоту, яка залишила своє місце в мені після тебе випирскнути назовні раз і назавжди….
Ти перша людина, яку я згадувати не хочу…Ти перша людина, яку я бачити не можу…. І, ти перша людина, з якою я шкодую про знайомство… Шкодую про кожну проведену мить… про кожне сказане чи написане до тебе слово… про те, що дихала з тобою одним повітрям і ходила одними дорогами… про те, що доводилось доторкатись до тебе чи відчувати будь-яке відчуття. Нащастя дороги розійшлись…пам'ять помаленько стирає все і нічого її й не стримує щось залишити. Вона це робить так вправно,що нічого і ніколи не зможе прорости. Відчуття нудоти і відрази переростає у стан забуття… Будь-що,що може мені про тебе нагадати випаровується. І нема що ні згадати, ні посмішки від приємних спогадів, ні злості від вкрадених моментів в житті, ні ненависті від скоєних тобою дій. Нема нічого…. Це все замінила просто порожнеча, але вона не є негативною… а просто ніякою…без смаку і запаху, без холоду і тепла, а просто повітря….
Людина, яка краде чуже, придумує неіснуюче про чужу їй людину, наголошую про чужу, складає плани дій знищення тої людини і має намір ще продовження спілкування – на мою думку не вартує бути кимось…
Крадіжка –це те,що доводить власну безпомічність і безпорадність, непродуктивність і так би мовити моральне каліцтво…..бо не може людина створити чи отримати щось, що вона бажає і вдається до таких речей. Вдається до того, щоб силою забрати в когось щось набуте, зроблене, здобуте заради своєї примхи.
Брехня – це бажання підняти себе в очах чужих людей, не залежить яких, за рахунок своєї фантазії і уяви, що доводить про обмеженість і боягузтво…. Небезпека є у тому,що рівень здоров‘я тут має важливе значення і у фантазії і в уяві.
Складання плану дій знищення – означає відсутність будь-якої діяльності, інтересів, бажання власного розвитку,що за собою тягне і знищення себе…. Отже, людина не має себе чим зацікавити і придумує собі розвагу людським життям, не думаючи про наслідки і, загалом, про те для чого це їй….
Помста – це відчайдушність. Людина демонструє те, що її знищили, а вона повзячи по землі намагається показати,що вона ще є, що вона ще існує….але вже нема кому показувати і цього людина не розуміє….
І останнє, що хотіла написати… Відпускаю, забуваю й зникаю і прошу це саме по відношенню до себе….