"Отже, навколо собору св. Стефана всі шви в бруківці залиті бітумним або бетонним розчином. Чи є бетон під бруківкою – не знаю.
Увесь історичний центр міста відремонтовано та обладнано так, щоб забезпечити максимальну зручність мешканцям і туристам – підземні трамваї та паркінги, дворівневі перехрестя вулиць. Старі будинки зберігають зовнішній вигляд, але всередині перебудовані відповідно до вимог сучасного рівня інфраструктури та комфорту. Звісно, варто пам’ятати, що значну частину Відня було знищено бомбардуваннями й вуличними боями 1945-го, але мешканці відбудували найважливіші пам’ятки та впровадили повсюди сучасну інфраструктуру. Тепер це місто захоплено оглядають мільйони туристів з усього світу.
Оглядаючи Відень, я думав про Львів, бо нікому вже не можу цілком довіряти. Ні громадським ватажкам, котрі вибудовують собі політичний капітал на будь-якому протистоянні. Ні місцевим авторитетам від історії та пам’яток, бо багато з них уже колись побували при владі – міськими депутатами. Й усі свої зусилля тоді скеровували на немудре одномоментне перейменування сотень вулиць і безплідні мітингування, водночас основи міської економіки та господарки катастрофічно, безповоротно руйнувалися. Тоді всі ми часто помилялися, але поваги гідні ті, хто навчився на помилках і в них зізнався. Однак інтелектуали, які досі вважають той свій депутатський період правильним та успішним, не можуть сподіватися, що нині ми довірятимемо їхнім оцінкам і висновкам, оскільки їхня практична, ділова репутація вже “підмочена”."
Вся стаття...