Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Президенти Львова

Самоврядування у Львові має давні традиції. Від давніх давен різні національності створювали тут власні управи. До 1469 року мали свою вірмени, практично до початку Другої світової війни - жиди. До польського періоду в історії Львова місто користувалося Маґдебурзьким правомі тут існувало німецьке самоврядування. Загальні справи міста вирішував перший війт. Його обирали князі та польськими королі аж до часів Владислава Опольчика, поки місто не отримало привілею обрання власного уряду з місцевих мешканців.

Церемонійний ланцюг президента Львова, що передавався від попередника до наступника. Золотар Ян Яжина, 1892 р.

Починаючи з XVI ст. німецька мова поступово зникає з публічного життя міста, і міська рада Львова переходить на польську. Завдяки розвитку демократичних традицій за австро-угорського володарювання до львівського самоврядування входили представники всіх націй, що проживали у Львові.

1867 року Австро-Угорщина отримала конституцію, а 1870 року Львів отримав статус, що сприяв вільному розвитку культури. Міську раду почали обирати шляхом виборів. Вирішальним фактором для обрання до ради був достаток або освіта. Активну участь у виборах почали брати громадські організації. У цей час міська рада перейшла на вищий щабель ординації - маґістрат (міський уряд) - і змогла ним керувати.

Починаючи з 27 травня 1934 року, самоврядування Львова почали обирати шляхом демократичних виборів. Рада складалася з 72 осіб (радних): президент, три віце-президенти, 12 лавників, решта - радники. За давньою тридицією, серед віце-президентів завжди був один русин і один жид.

З періоду до 1870 р. відомо, що 1809 року головою міста було обрано золотаря Вацлава Кобервайна.

У період 1871-1939 рр. Львовом керували наступні президенти:

• Др. Флоріан Зємялковський (Florian Ziemiałkowski) (1871-1873)
• Др. Алєксандер Ясіньський (Aleksander Jasiński) (1874-1879)
• Др. Міхал Ґноїньський (Michał Gnoiński) (1880-1882)
• Вацлав Домбровський (Wacław Dąbrowski) (1883-1885)
• Едмунд Мохнацький (Edmund Mochnacki) (1886-1897)
• Др. Ґодзімір Наленч-Малаховський (Godzimir Nałęcz-Małachowski) (1897-1905)
• Міхал Михальський (Michał Michalski), коваль (1905-1907)
• Станіслав Цюхцінський (Stanisław Ciuchciński), бляхар (1907-1911)
• Юзеф Нойманн (Józef Neumann), друкар (1911-1914, 1919-1927)
• Др. Тадеуш Рутовський (Tadeusz Rutowski) (1914-1915)
• Ян Бжозовський-Галух (Jan Brzozowski-Haluch), інженер (1930-1931)
• Вацлав Дрояновський (Wacław Drojanowski) (1931-1936)
• Станіслав Островський (Stanisław Ostrowski), доцент, лікар (1936-1939)