коментують

Юрій Криворучко, начальник управління архітектури Львівської міської ради: «Кожен об’єкт, і навіть «Укрсоцбанк» є феномен певного часу»

«Поляки вважають пам’ятник Міцкевичу одним з найкращих пам’ятників. Проте, коли його тільки встановили, його сприймали як стовп з повішаним видатним польським поетом. Сьогодні всі ходять і кажуть, що кращого пам’ятника Міцкевичу немає.

Оцінки змінюються. Ми мусимо діяти згідно з нашим законодавством. Але не прописано те, що на місці знищених об’єктів треба достеменно відбудовувати те, що там було. Тому що такий відбудований об’єкт пам’яткою ніколи не буде.

В принципі у Львові зводиться до дилеми будувати нові об’єкти чи зберігати архітектурну спадщину. Логіка сучасного розвитку архітектури говорить, що у випадках, коли немає збережених об’єктів, потрібно будувати сучасні об’єкти. Це збереження традиції архітектури міста. Тому що у Львові немає жодної вулиці, жодного будинку в історичній частині, який би був збудований в один момент. Оперний театр дороблявся. Хоча його збудували трохи більше, ніж за два роки. Тому якщо ми почнемо говорити про феномен часу, то немає жодного об’єкту, який би був збудований як курка несе яйце: раз і є.

Кожен об’єкт, і навіть «Укрсоцбанк» є феномен певного часу. Такими ми тоді були. Мене більше хвилює той банк який стоїть навпроти – «Укрексімбанк». Його збудували як імітацію. У всьому світі архітектура оцінюється за її творами: добрими і поганими. Найнижчі оцінки дають за імітації, запозичення і так далі».

Андрій Салюк, президент Благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова»: «Такому об’єкту не місце бути в центральній частині міста, а Криворучку не місце на посаді головного архітектора»

«Кажуть: «Не піймав – не кричи «злодій!», але є ще одна приказка, не менш важлива: «Оцінюй дерево за плодами його». Я бачу, що для цього проекту немає місця в центральній частині Львова. Це було обговорено на громадських слуханнях. Тільки пан Криворучко плюс його найближче оточення доказував, наскільки проект забудови Краківської-Вірменської є потрібним, наскільки Львів від цього буде щасливий. Натомість усі решта архітекторів та львів’ян говорили, що цього робити не можна, не треба, не бажано. Просили, вмовляли, що цього робити не треба, але пан Криворучко чомусь відстоює інтереси інвестора.

По-перше, такому об’єкту не місце бути в центральній частині міста. А по-друге, я не певний, що такому головному архітектору місце бути головним архітектором. Цей чоловік є дуже хорошим спеціалістом. Я не можу зрозуміти, що сталося, які інвестор знайшов аргументи, що Криворучко став так слізно і ревно захищати цей проект.

Безумовно, на усе це буде реакція не тільки Благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова», але й багатьох громадян Львова. При чому дуже серйозна.

Уся ця ситуація дуже нагадує ту, коли Буняк намагався відбудувати Високий замок. Тоді головним архітектором був Каменщик, який з кожного перехрестя кричав, що Львову потрібно відбудувати Високий замок.

Мене дуже дивує позиція міського голови. Він зайняв позицію «моя хата з краю, я нічого не знаю», хоча він би мав бути на захисті інтересів міста та його громади. Натомість під гаслом, що нам потрібні інвестори, роблять дуже-дуже нехороші речі і абсолютно ігнорують думку громади.

Напрошуються міркування про якусь корупцію, хабарництво. Я не маю права цього говорити безпосередньо, але як інакше усе це зрозуміти. Дуже неприємна ситуація, а чиновник усі ці речі відстоює. Таке враження, що він свої власні інтереси захищає».

Тетяна Крушельницька, депутат ЛМР: «Львівська громадськість у більшості своїй категорично проти цього проекту»

«Я брала участь в багатьох громадських обговореннях стосовно цього питання. І треба сказати, що присутня на обговореннях громадськість у більшості своїй категорично проти цього проекту. Є несприйняття як самого проекту, так і концепції забудови цієї території такою потужною брилою.
Якщо ті від кого залежить дозвіл на будівництво, шанують законодавство, якщо шанують львівську громадськість, то очевидно, вони не мали би давати дозволу на спорудження цього будинку. Незалежно від того, що був проведений конкурс.
Є багато місць у Львові, де можна різні архітектурні ідеї реалізувати. До речі, у Львові насправді дуже мало є об’єктів, які можна назвати прикладами цікавої сучасної архітектури. Але якщо такі ідеї є, то їх потрібно впроваджувати не в історичному центрі міста.
Так виглядає, що для архітекторів, які керують у місті, основна справа – будувати. А от як воно будується, де воно будується, як це люди сприймуть – це вже справа другорядна. Я не можу зрозуміти такого впертого наміру саме це там будувати. А може, ще якісь важелі існують – я просто не знаю».