Лирика
20-06-2004 19:58
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Ти зв’язуєш в єдиний вузол
і смерть, і місто, і роки.
Приходить ранок, а не муза.
Хода легка. І зойк легкий.
Напівжиття. Напівімпреза.
Листок горить чи вже згорів?
Землі і неба рівні леза
Тебе розріжуть на зорі.
(с)
Я стала тінню днів Твоїх,
як горлиця із надвечір’я...
І двох безумців тихий сміх,
і смерть легка, мов пір’я.
Я стала дихати нараз,
як піймана дитина...
Коли немає в світі нас,
лиш Осінь-павутина.
(с)
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Ти зв’язуєш в єдиний вузол
і смерть, і місто, і роки.
Приходить ранок, а не муза.
Хода легка. І зойк легкий.
Напівжиття. Напівімпреза.
Листок горить чи вже згорів?
Землі і неба рівні леза
Тебе розріжуть на зорі.
(с)
Я стала тінню днів Твоїх,
як горлиця із надвечір’я...
І двох безумців тихий сміх,
і смерть легка, мов пір’я.
Я стала дихати нараз,
як піймана дитина...
Коли немає в світі нас,
лиш Осінь-павутина.
(с)
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Лирика | Mirror - Книга Жалоб и обожаний |
Лента друзей Mirror
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»