За безмежний світ,
Що відкрив мені,
За мовчання лід,
Божевільні дні,
За тепло долонь,
У яких одна – Я…
За нестерпний біль,
За нестримну мить,
Що розквітла вже,
І за все, що спить,
За хмільну жагу,
Перший опік вуст,
За любов твою –
Я тебе люблю…

За несправжність зрад,
Безпорадність слів,
За зірки понад,
За свавілля снів,
За останній крок,
За минулу ніч,
А там – тепло зірок…
Там, де був наш дім,
А тепер – нема,
Там, де падав сніг,
А тепер – весна,
Там, де ми – у снах,
Там, де сни – про нас,
Там, в чужім краю, –
Я тебе люблю…

Не віддам тебе крапельці роси,
Сонцю не віддам, навіть не проси,
Не віддам тобі мрій зрадливих спів –
У вогні вогнів…
І коли тремчу
Від твоїх долонь,
І коли одна
В сумнівах безсонь.
Сумнівам не дам,
Не віддам землі,
Не віддам вогню –
Я тебе люблю…