П*ята:
«сумно»
Зателефонувала знайома і попросила її покатати…. Враховуючи, що сидів вдома, то мені було не важко…..
І от нарешті це сталось…… Напевно цього було варто очікувати – я навернувся….
Сумно те, що я був не один…цього я точно не прагнув…
Хотів показати цікаві місця і все таке (як завжди, коли катаюсь) і коли їхали по спуску вниз, то наїхали на багнюку (а двоколісні засоби цього не люблять) і впали…..
Хм, скут подряпався, мені просто впав а ногу…а дівчинка подряпала ногу…. Наче нічого такого…. Але вона чогось насупилась…. Да, підтримки я не дочекався. Мені і так було погано, що я не втримав…. Так ще образи (чи я ненаю що саме). Так, я її розумію…але хотілось би що б і зрозуміли мене….
Та потім трохи часу і ми вже їхали намано…. Хоч і пам*ятали про те, що може статись….