а что делать, если наоборот?

Материя, Тобто? не виходить грати роль?

я тобі скажу, що це не завжди так. Якщо людина дуже довго грає роль, то ця маска з часом "приростає" до людини, і він уже сам не може збагнути, де він, а де його роль...
люди бояться, що їх не приймуть такими, які вони є, тому і грають у житті, як в театрі...

Brenda, Погоджуюсь..але я трохи про інше...
Ти не такий, і бути таким не хо...., але так трапилось, що ти зробив щось не властиве тобі.... а всім сподобалось і вони вимагають продовження банкету...

I_r_b_i_S, то це вже проблема інших! Хай хочуть...але ти нікому нічого не зобов'язаний! Нехай приймають тебе таким, який ти є

Brenda, А якщо ти хотів їм сподобатись..., а їм сподобався ти, але не таким яким ти є насправді?

I_r_b_i_S, тоді це є вже твій вибір: або продовжувати грати, або ж все-таки заставити всіх сприймати тебе самого!! и не залежити від того, що думають інші

Brenda, Навіть якщо ти знаєш, що почавши бути собою, то можеш їх втратити (нагадую - ти хотів їм сподобатись)

навіть якщо...
тут ти вже сам обираєш. Я не маю на увазі, якщо це люди, які потрібні тобі в роботі. Тут все інше питання, але якщо в особистому житті, то не треба взагалі когось гарти, тому що стосунки з людьми, яких ті хочеш бачити у друзях не закінчаться добре з таким початком

Brenda, Погоджуюсь... гра у ролі до добра не доводить...