1.Колись , десь в 70 роках, я багато думав і говорив .. 2. А люди щось думали , і мовчали... 3.І своє робили... 4.І зараз люди мовчать , і не виражають своїх думок прозою...., і, особливо ,на письмі ... 5.Вчора, 9 .12.19, я писав , що я дивлюсь новини на Planeta RTR .. 6.10 грудня я дивлюсь на 126 каналі на українській мові. 7.Сьогодня у мене 241 день мого життя (з 82 років ). 8. Я не люблю викладання думок у віршах... 9. У 241 день мого життя я хочу говорити с людьми добрими і розумними .. 10. Ворогів я повстрічав в своємі житті багато ... 11. Я до Михайла писав прозою , а він відповічає мені тільки в віршах, в кошмар дракона.. 12. Радянська влада дала мені багато випробувань , і я вдячний їй , що вони приучили мене боротися за мої особисте життя на Україні , Росії , в Ізраїлі ...Боротися... 13.Михайла я оцінію як персону , а потому читаю його вірші .. 14. А можливо , що наші думки різні.. 15.Як були вони різними с думками Альберт Зінченко (в 1957 році) .. 16. Можливо ,що у мене, після перебування в Ізраїлі з 1979 року , є багато помилок в моємі написані ...на українській мові... 17. З козликом ми колись розмовляли...і розуміли наше життя...

(Добавил ссылку к себе в дневник)

Ответ на комментарий Forum_Polyglot_80 # https://youtu.be/R-oFoZhCkLw ***. заметили скромного козлика И избрали в козлы отпущения. Например, медведь, баламут и плут, Обхамит кого-нибудь по-медвежьему, Враз козла найдут, приведут и бьют, По рогам ему, и промеж ему... Не противился он, серенький, насилию со злом, А сносил побои весело и гордо, Сам медведь сказал: "Ребята, я горжусь козлом, Героическая личность, козья морда!" Берегли козла, как наследника. Вышло даже в лесу запрещение С территории заповедника Отпускать козла отпущения. А козел себе все скакал козлом, Но пошаливать он стал втихомолочку, Он как-то бороду завязал узлом, Из кустов назвал волка сволочью. А когда очередное отпущенье получал, Все за то, что волки лишку откусили, Он, как будто бы случайно, по-медвежьи зарычал, Но внимания тогда не обратили... Пока хищники меж собой дрались, В заповеднике крепло мнение, Что дороже всех медведей и лис Дорогой козел отпущения. Услыхал козел, да и стал таков: Эй, вы, бурые, - кричит, - светло-пегие. Отниму у вас рацион волков И медвежие привилегии. Покажу вам козью морду настоящую в лесу, Распишу туда-сюда по трафарету. Всех на роги намотаю и по кочкам разнесу, И ославлю по всему по белу свету. Не один из вас будет землю жрать, Все подохнете без прощения. Отпускать грехи кому - уж это мне решать Это я, козел отпущения. В заповеднике, вот в каком забыл, Правит бал козел не по-прежнему, Он с волками жил и по-волчьи выл, И орет теперь по медвежьему. ***. ЭТО БЫЛО НАЧАЛО [660x440]