[показать]
Я не знаю, може, ти й негарна, -
Ні, неправда, - краща від усіх.
...Десь над нами синява захмарна,
Золотого жайворонка сміх.
Я не знаю, може ти й не вірна, -
Ні, неправда: лиш тобі одній
Безоглядно, щедро,неймовірно
Вірю я без спогадів і мрій.
Я не знаю, може ти й не справжня,
Ні ж - бо, ні - живіша від усіх!
Ти - моя святиня,
Ти - мій гріх.
Навіть серце вигадці віддавши,
Я б таку придумати не зміг!
(с)Ігор Муратов.

Я не можу.
Можу ще й більше. За кожен безхмарний день - ще жахливіше стає ніч.
Щасливі сни обрубаються жорстокою реальністю.
Ти повертаешся до мене у снах, а вдень я знову жорстокий и терплячий свої сподівання з останніх сил.
Бо що мені лишаеться?

" - Знаєш, що буде, якщо ти мене покинеш?
- Ні. Що?
- Я тебе не відпущу."

Я не відпускаю.
Кожен день і кожну згубну - без тебе - ніч.
І це тільки моя справа.