Сьогодні в мене закінчилася перша частина практики й потрібно було дати керівнику щоденник, щоб вона написала мені характеристику. Вона відповіла, мовляв, пиши сам, а я потім усе підпишу.
Спочатку було якось ніяково писати про себе й думки не лізли в голову. Але це тривало недовго. Чи я себе похвалити нормально не можу? Як почав писати, то ледь вмістив усю свою любов до себе на відведеній сторінці. Якщо коротко описати зміст мого твору, то під час проходження практики весь банк тримався на моїх сильних плечах. =)) Ледь не виконував обов'язки начальника відділення :)
Зараз читаю, аж приємно. І взагалі, хвалити себе іноді корисно. Головне надто не перестаратися! ))