[698x307]
Цей міст розташований в районі офісного кварталу розташованого в Лондоні на Гранд Юніон Каналі.
Інші підйомні мости, мають лише один рухомий елемент, який піднімається і відкриває шлях кораблям. На відміну від них Роллінг Брідж звільняє канал згортаючись доти, доки його кінці не торкнуться один одного. Поки міст знаходиться в горизонтальній позиції, це звичайний пішохідний міст, зроблений з металу і деревини. Повністю складений він утворює коло на березі каналу, яке мало чим нагадує міст.
Роллінг Брідж 12 метрів завдовжки, зроблений з восьми металевих та дерев’яних секцій. Віз згортається за допомогою гідравлічних підйомників які вбудовані в поручні що знаходяться між секціями.
Автор цього проекту – Томас Хізервік, дизайнер, якого також називають скульптором та художником. „Найбільш творчий розум Британії” на думку Гардіан. Він став відомим завдяки інноваційному використанню інженерії і нових матеріалів при створенні публічних споруд та монументів.

Томас Хізервік народився 1 березня 1970 року. Він походив з цілком богемної родини. Мати – відома в Англії майстриня намист, навіть є одним з засновників Англійського Товариства намист. Батько – музикант, що займається соціальними проектами. Його дід по материнській лінії, Майлс Томалін був великим знавцем інженерів та винахідників Вікторіанської епохи і навіть написав декілька книг з цієї теми. Саме від нього у Томаса з’явилась любов до інженерії. Поєднання мистецтва, науки і інженерії – ось що вирізняє Томаса Хізервіка серед всіх.
Томас вчився тривимірному дизайну у Манчестерській Політехніці, потім вчився у Королівському коледжі мистецтв. Його роботи перші роботи, меблі, одразу зробили його найбільш багатообіцяючим дизайнером в Англії.
[333x464]
Роботи Хізервіка розрізняються за розмірами – великі, середні, малі. До великих належить скульптура B on the Bang (На Початку Вибуху) створена до Ігор Співдружності, що проводились у Манчестері у 2002. „Художнє рішення направлене проти традиції, згідно якої спортивні пам’ятники мають виглядати пасивно, та втілювати мир та гармонію, а не динамізм та вибуховість фізичних видів спорту”. 56-метрова металева конструкція зроблена з 180 однакових загострених труб. Найвища публічна споруда в Англії, На Початку Вибуху така ж висока як Пизаньска Башта, тільки уклін в неї в десятеро більший.
[385x464]

Малі Форми
[432x408]
Серед малих робіт Хізервіка слід сказати про сумку, дизайн якої він розробив для сімейної фірми Longchаmp. Сімейна фірма Longchаmp, заснована в 1948 році, виробляє шкіргалантерейні вироби найвищого класу (і ціни). Ідея якою керувались при створенні сумки в Студії Томаса Хізервіка полягала в наступному – чи можна використати галантерею не як допоміжній засіб, а як основний матеріал при створенні одягу та аксессуарів? Замки-блискавки в одязі зазвичай дуже короткі, а виробляють і продають їх мотками у 200 метрів. В Студії Томаса Хізервіка почали експериментувати створюючи предмети, одяг та аксесуари із зіпперів. Так з’явився перший цілком комерційний продукт Хізервіка – Зіп-Бег. Зрозуміло, що це була не зовсім звичайна сумка. В її конструкції використаний зіпер який огортається спіраллю навколо сумки, що дозволяє сумці стати вдвічі більше, коли зіппер відкритий. Ця сумка надійшла у виробництво у 2003 році і потрапила до експозиції Лондонського Музею Дизайну, і стала бестселером для Longchаmp. А хвилі успіху, Хізервік також дав згоду на оформленням магазину Longchаmp в Нью-Йорці.
[477x464]

Але комерційне мистецтво – це не головна сфера діяльності Хізервіка. „Всі наші проекти є публічними проектами. Коли ми тільки починали, я зробив кілька приватних проектів і, гадаю, я зрозумів, що чим глибше ти у щось занурюєшся, тим більше хочеш поділитися цим з людьми. Я менше зацікавлений, якщо щось буде зроблено лише для тих людей, які платять великі гроші. Найкращий відчуття – це коли ти робиш речі для публіки, а не ходиш в мистецьки галереї тільки аби відчути подив. Робити щось краще, за те що ти вже зробив, є дуже гарним рушієм, ще тому що це складно. Багато речей не виходить, тому що це складно”.

Середні Форми.
Переважну більшість робіт Хізервіка можна занести до так званих середніх форм.
Однією з перших робіт, що принесли Хізервіку визнання було оформлення вітрини для магазину Harvey Nichols в Кінгстонбріджі, Лондон, у 1997 році. Harvey Nichols замовив оформлення вікон аби відзначити Лондонський тиждень моди.
[452x464]
Замість того аби розглядати проект як 12 окремих вікон, студія вирішила поглянути на будівлю в цілому, розробивши одну ідею яка б взаємодіяла з архітектурою всього фасаду: один елемент, довжиною 200 метрів, який був закручений навколо фасаду магазину, як нитка заходив і виходив з вікон магазину та піднімався нагору, аж до десяти метрів.
Встановлення цього елементу зайняло шість місяців, а сам він пробув на місці вісім тижнів.
[698x289]

Ще один приклад „середньої форми” – Блакитний килим в Ньюкаслі. Отримавши замовлення на новий дизайн площі в центрі міста. Вона знаходилась близько кільцевої дороги, була оточена будинками різних стилів і була схожа на стару дорогу, чим на майдан.
[346x464]
Простір був об’єднаний завдяки єдиній поверхні, що була складена з плиток. Для того аби розробити необхідний состав для плитки, знадобилося чотири роки. Поверхня обминає дерева, підіймається біля будівель. „Вирізані” шматочки поверхні формують лавочки для сидіння. Блакитний килим було відкрито у 2002 році, і кількість відвідувачів до Лейнг Галлері, що знаходиться на площі, зросла на 57%.
[637x425]

[637x425]


До середніх форм відноситься і проект буддиського храму, який Студія Томаса Хізервінка розробила для священика Уєхари, з секти Шінгон-Шу. Замовлення Уєхари було надзвичайно простим – створити храм, який би мав відповідати всім буддиським канонам, і в той же час не був схожий на жоден з вже існуючих храмів.
[557x464]
„Ми сіли за стіл аби обговорити наші ідеї з білими листами паперу. Наші папери дуже довго залишалися білими.” Першій моделі, яка складалась з кубічних форм різних розмірів, на думку Томаса Хізервіка та його колег чогось бракувало. Невдовзі Томас запропонував огорнути куби тканиною і подивитись, що з цього вийде. Спробувавши різні тканини, було вирішено зупинитись на особливій синтетичній тканині, яка не мнеться і при складанні дає дуже рельєфні складки.
Модель, обгорнуту тканиною, відсканували за допомогою тривимірного сканера і таким чином з’явився проект храму. Він буде сконструйований з деревини, та буде складатися з шарів, заввишки у один крок. При плануванні простору було прийнято до уваги і оптимальне розташування будівлі в місцевості, і обов’язкові вимоги до розташування церемоніальних елементів, таких як вівтар, і необхідність мати максимально широкий вид з будівлі на вулкан, що розташований неподалік. Тепер священику Уєхарі необхідно лише дістати 9.000.000 доларів, та втілити цей проект в життя.
[351x464]

І нарешті, не остання, але найчарівніша споруда Томаса Хізервінка – Блейгіссен, Бачення майбутнього. Ця скульптура має висоту понад тридцять метрів і розташована в будівля благодійного фонду Веллком Траст, у Лондоні. Туристи можуть подивитись на цю скульптуру кожну останню п’ятницю місяця. І чекати останньої п’ятниці варто.
[332x464]
Велком Траст замовив скульптуру, яка б розбавляла правильні геометричні форми самої будівлі. Томас Хізервік вирішив звернутись до неправильних, випадкових форм, але не штучних, а таких, які були би створені самою природою. „Я подумав, що було б гарно використати гравітацію, аби створити таку форму”. Технологія виготовлення такої неправильної, природної форми полягала в настпному. В стакан наливали воду, яку потім швидко розмішували, аби утворилась вирва. У вирву капали розплавленим металом. Метал, опинившись у воді, застигав, утворюючи найнесподіваніші форми. Було виготовлено більше 5000 моделей, перш була знайдена саме та форма.
[500x400]
Але яким чином побудувати таку скульптуру? Питання було вирішено майже одразу. Мати Томаса, яка, нагадаємо, була відомою майстринею з виробництва намист, мала на вікні гардину, створену за принципом намиста – на нитку були нанизані маленькі шматочки бісеру. Той самий принцип намиста використав Томас, але якщо гардина все ж таки двомірною мистецькою формою, то Хізервік вирішив зробив об’ємну скульптуру з намиста.
[500x400]
Замість шматочків бісеру та камінців, він використав скляні кульки, які були виготовлені у Польщі. Загалом знадобилось 142 000 таких скляних кульок, та 27.000 металічних дротів, замість ниток.

Своєю назвою скульптура завдячує бабусі Томаса. Він привів її у студію, аби показати проце виготовлення природної форми. Коли бабуся побачила як розплавлений метал ллють у воду, вона сказала „Так це ж справжній Bleigiessen!”. Виявилось, що Bleigiessen’ом в Німмечині називають гадання, коли по формі, яку прийме розплавлений метал у холодній воді, визначають майбутнє.
Загалом вага конструкції - понад 4 тони. 2 тони скла та мільрон метрів металічного дроту і над басейном в Веллком Траст з’явилось Блейгіссен, бачення майбутнього.
[500x400]

В планах Томаса Хізервіка багатоквартирний будинок-„кебаб”, реконструкція та повне оновлення інтер’ру торгівельного центру в Сінгапурі, багато інших проектів. І ще один міст, з скла, без будь-яких металевих конструкцій, місце для якого Томас вже знайшов.
[350x450]

За матеріалами Guardian, Icon, BBC 1 World, Imagine, Heatherwick Studio's web-site (www.heatherwick.com)