Ще на першому курсі викладач історії філософії Тарас Петрович Кононенко вчив нас шанувати першоджерела і намагатися їх читати. Не можу сказати, щоб ці слова золотими літерами викарбувались на моєму серці, але я намагався дотримуватись цього правила. Втрачений на першоджерела час компенсується приємністю знахідок.
Сьогодні читав другу книгу спогадів Жаботинського „Слово о полку”. (Прагнення наситити подробицями академічну розповідь приведе до появи документального серіалу). І в самому початку натрапив на спомин Жаботинського про ірландця Паттерсона, полковника, що командував разом з Трумпельдором. Тут моє серце приємно йокнуло. Моє ставлення до Ірландії та ірландців можна описати як сентиментальна закоханість, тому не має нічого дивного, що я вирішив подивитись уважніше хто ж то був такий той Дж.Г. Паттерсон. Виявляється він був тим самим молодим британським інженером, який будував міст на Саво у 1898 році і вбив двох левів-людожерів, що тероризували навколишню територію. У фільмі, що був знятий за мотивами його спогадів у 1998 році, Паттерсона зіграв Вел Кілмер а двох левів називали Привід і Темрява.
Отака от історія з географією. Шляхи Господні несповідимі.
Але пригода з левами була не останньою в списку Паттерсона. Були ще подорожі Африкою, участь в Англо-Бурській війні, Zion Mule Corps а згодом і Єврейський легіон. Але мова не про це. Було дуже приємно знайти таку деталь. (Джига на балконі, неадекватна поведінка у вигляді сміху та плескання в долоні, та поцілунок наляканої кішки).