Все ждут весны. Все надеются на неё, все плетут мечты о ней, посвящают ей стихи. Я жду чего-то, я тоже имею свою маленькую мечту и свою большую-большую любовь. И ни вьюга на улице, ни мороз, ни серое небо не оградят нас от Космоса. Духи кружатся даже в такую погоду, они беснуются в снежинках, зарываются в сугробы…

Обижает только чёрный снег на обочинах дорог…

Я радуюсь, я жду весны, я вспоминаю лето. Там был мёд, свет и счастье… :sun:

Захід сонця на БЖ або по Узвозу

Твоє прекрасне літо.

Запахи дерева, лаку, парфумів

І масляних фарб.

Вишневий тютюн

Аж до перлових хмар.

Стара штукатурка і фрески.

Очі кам’яних химер,

Каріатид пильно стежать.

Сонце повне любов’ю вщерть.

Вітер, як той пілігрим неприкаяний;

Вітер-поет заграє

З папороттю.

Тонкорунні павутинки

Убрані в квіти,

А квіти загорнені в них.

До ніг – усе місто,

І могутня річка

Намиста ниткою прим’яла дерева.

Птахи співають,

Пісня тиха

Палаци хмелем овіва.

Подумать страшно – то ж слова!

Під небом королівським

Розпластаний щетинистий

І сяючий,

Старий і пристрасний

Поділ.

ЗЫ. Сунночко, величезне спасибі за фєнєчку!!! Ти чудова!!! Нехай з тобою буде Сила! І Надія!.. :chmok: Ти таки надішли свою романтичну історію, добре?...