накрапує на підвіконня дощик,
шумить береза, листям золотим..
моє вікно - завжди відкрито влітку,
це дивовижний ,чарівний "мій" мир....
ще тільки десь лиш небо засіріло,
чи пташку щось спугнуло уночі...
всі шорохи таємні...
життя одне,
но різні кольри...
у червні соловей спвіва на гілці,
цвітуть тюльпани запашні
,а потім квітнуть дуже рясно піони,
ллілії ,ромашки...жасмін з трояндою кружля...
все це вдихаєш ,щиро,ніжно..немов нема тому й краю,
але гіркота чорнобривців,знов повертає до життя..
життя проходе скрізь віконце...де знову світе нове сонце,
до школи дітки зновуйдуть,когось у дит садок ведуть..
а ось сусідка шкандибає...по звичці хліб зрання бере...
а ось дівча по телефону ,щось там щебече пробіга,
таке волоссся ,гарне довге,вона його перекида,
у наших вікон інший вимір...
вони шибки,але повз них життя біжить ,і світло світить..
а є такі що мовчазні ..роками там живуть в них люди ..але життя у них нема...
так хай летять мої бажання здоров*ья щирого тепла.....
хай ваші вікна, завжди сяють, лиш посмішкою,що луна....


© Copyright: Виктория 72, 2019
Свидетельство о публикации №119082708547