ЗАМОК «РАДОМИСЛЬ»

Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» урочисто прийняв десятитисячного відвідувача всього за десть місяців після свого відкриття широкому загалу. «Замок» став одним з найцікавіших туристичних місць України на так званому європейському «Шляху королів».

Ця магістраль товарів та ідей ось уже два тисячоліття проходить через всю Європу – від Іспанії до України. І тепер завдяки «Замку Радомисль» він знову зближує Україну з Європою.

Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» – цікаве місце в м. Радомишль на Житомирщині – невеликий за розмірами, але легко поєднує кілька історичних «ролей» – фортифікації, давньої мануфактури, музею ікон, парку скульптур, готелю…
Споруда знаходиться на Житомирщині на околиці міста Радомишль – стародавнього Мичеська, біля злиття річок Міка і Тетерів. У XIV столітті, після татарських набігів, місто переїхало на протилежний берег Міки і отримав назву Радомисль, ну а як Радомишль його «записали» вже в 60-х роках XX століття.

Музей і муза – історія цікавого замку Радомисль
Минулої осені ця дивна споруда, дітище відомої меценатки, професора медицини, співачки Ольги Богомолець, здійснила справжній прорив в українській музейній справі. Насамперед тому, що музей – приватний і разом з тим – дуже успішний. Чи багато в Україні аналогів? На думку відразу ж приходить домашній Музей музичних інструментів Романа Кумлика у Верховині. Але один поверх власного будинку – масштаб далеко не той…

Десятитисячному відвідувачу замку-музею подарували ікону
Десятитисячному відвідувачу замку-музею подарували ікону
Поряд зі світовими досягненнями в медицині, життєвим надбанням пані Ольги стала унікальна колекція з понад п’яти тисяч українських домашніх ікон. У 2007 році власниця вирішила підшукати для цього скарбу гідне житло. Нарешті викупила занедбаний старовинний млин в містечку Радомишль, за сотню кілометрів від Києва. Тоді це місце не було таким мальовничим – руїни млина стояли прямо посеред міського сміттєзвалища. Починати відновлення будівлі довелося з вивезення непотребу – його було більше шістдесяти тонн…
Млин – ну і млин
Коли починали реконструкцію, раптом виявили, що у колишнього млина чомусь замість вікон – бійниці.
Почали «копати глибше» і з’ясували, що водяний млин був побудований на початку XX століття на фундаменті значно більш давнього і цікавого місця – паперової фабрики Києво-Печерської лаври. Мануфактура, захищена від ворогів, була найдавнішою в центральній та східній Україні.
Цей історичний факт не став відкриттям меценатки і будівельників. Просто в Радомишлі всі забули про унікальність споруди. Тоді як про славне минуле цього цікавого місця Радомишля наполегливо нагадувала сучасна назва міського району – Папірня (від слова папір!).
Паперова твердиня
Радомисльська мануфактура поставляла папір Києво-Печерській лаврі, друкарня в якій з’явилася не пізніше 1606 року. За свідченням відомого українського письменника і церковного діяча Захарія Копистинского, паперова фабрика заснована «засобами чималими напрочуд того краю як річ небувала».
Пам'ятник Єлисею Плетенецькому - архімандриту Києво-Печерської лаври
До цього на Україні діяло лише дві друкарні – у Львові та Острозі. Цю монополію порушив лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, заснувавши профільне підприємство тут, недалеко від Києва. Найдавніше лаврське видання, яке дійшло до наших днів – «Часослов» 1616-го, – був надрукований саме на паперових аркушах з Радомишля. Протягом не менше двохсот років тут виробляли папір і сплавляли його в Київ плотами по Міці, Тетереву і Дніпру. Враховуючи тодішнє значення книг, це підприємство можна вважати центром релігійного і просвітницького піднесення в Україні. У Радомислі бував і митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Іов Борецький, а його наступник Петро Могила, схоже, навіть мав тут резиденцію. Збереглося близько вісімдесяти листів, написаних Могилою в Радомисль. Зараз Радомисль можна назвати «замком» тільки образно. Споруда дійсно має фортифікаційні ознаки: міцні цегляні стіни, висока вежа, яку так і хочеться назвати дзвіницею, вузькі бійниці високо над землею… Але ніяких стін! Невже реконструктори недопрацювали? А справа в тому, що стін тут ніколи й не було: в смутні часи паперову фабрику захищала швидка вода, що оточувала її з усіх боків і крутила паперові машини.

Фундамент і фундатори цікавого місця
Говорячи про сучасний історико-культурний комплекс «Замок Радомисль», ніяк не можна обійти слова про винятковість. Наприклад…
Фортеця (а потім фабрика-млин-музей) – єдина в Україні без фундаменту. Вона стоїть безпосередньо на гранітному масиві, що сягає вглиб не менше ніж на кілометр. З води розташованого поруч озера визирають «язики» тих самих гранітів.
Замок-музей в Радомишлі
Споруда має камерний концертний зал, один з найкращих за своїми акустичними властивостями в Європі.
І цей зал – єдиний у світі з відомих господарям концертних приміщень – має живе джерело!Він служив працівникам папірні на випадок облоги, а тепер напуває життєдайною водою віри і мистецтва гостей «замку».

Єдиним в Україні пам’ятником на течії річки є скульптурне зображення архімандрита Єлисея Плетенецького на території «замкового» парку.
«Замок Радомисль» – місце живлюще і цілюще. Як запевняє Ольга Богомолець, два водоспади зі старої греблі наповнюють повітря «молодильними» іонами. У парковому озерці живуть бобри і видри, ростуть червонокнижні рослини.

На острівцях і містках парку, на стінах «замку» причаїлися численні кам’яні скульптури архістратига Михаїла, знайдені на місці старої папірні.
Замок в Радомишлі – Душа України
Але головне багатство замку – це святі образи. Музей української домашньої ікони «Душа України» – єдиний такого роду музей у світі. В експозиції представлено більше п’яти тисяч образів XVII-ХХ століть. Колекція поповнюється, твори реставруються, облаштовується новий Богородицький зал. А ще тут по всіх кутках знаходиться безліч старовинних скульптурок, іграшок, чавунних прасок та інших старожитностей. Є навіть «плетені амфори» – поліські водонепроникні глечики з осоки, виготовлені за втраченою вже технології.
Музей домашньої ікони «Душа України» в Радомишлі
Всі стіни старовинних інтер’єрів, включаючи вежу, обвішані іконами професійних художників та сільських умільців, козацькими «ковчегами» і буковинськими складанами «трійцями7raquo;, образами писаними і різьбленими, дерев’яними та скляними, з каменю і металу… Образами переважно неканонічніми, так би мовити – аматорськими, але такими, що аж світяться духовністю і доброю енергетикою. Вражає образ Матері Божої, на якому повитуха різала пуповини новонароджених дітей… А ще – домашні ікони з Карпат, на яких люди власноруч зображували своїх святих покровителів. Тим, хто бажає собі успіху в подорожах, радимо не пройти повз камінь придорожньої ікони святого Миколая, покровителя мандрівників. Ймовірно, це єдиний експонат музею, до якого можна (і потрібно!) торкатися.

Все це багатство… придбано на барахолках. Тобто представлені тут ікони – виключно бездомні, позбавлені господарів. «Замок Радомисль» став для них домівкою. Серед святих образів є і прострелені, і з виколотими очима, і обгорілі в багаттях атеїстів. Пані Ользі дехто і зараз пропонує купити їх домашню ікону. «Ні в якому разі, – відповідає меценатка. – Це душа вдома, оберіг роду, як можете це продавати?»
Курс на екскурсії по цікавих місцях Радомишля
Екскурсії в «замку» проводять тільки за попереднім замовленням, тому що життя в «аскетичній фортеці» досить насичене. Тут зручно і цікаво проводити концерти, фестивалі, симпозіуми, корпоративні вечірки та весілля (особливо зважаючи на відсутність РАГСу в Радомишлі). Є «Обрядовий зал». Є оформлена старовинними картами «Трапезна», страви для якої готують у справжній печі. Є й півтора десятка готельних номерів. Яка романтика для молодят – справжній середньовічний альков і ліжко з балдахіном! Поруч із «замком» плануються лицарські бої та турніри. А ще господарі мріють надати гостям можливість власноруч виготовити той самий Радомисльський папір з кропиви та льону!
Засновниця хоче, щоб історико-культурний комплекс жив і діяв самодостатньо і був самоокупним. «Але це не бізнес-проект, – запевняє вона. – Його головне завдання – не прибуток. Він покликаний збагачувати людей, показувати їм їх власну історію, їх власну душу».
Як дістатися до замку Радомисль
Від Києва до Радомишля можна дістатися залізницею, автобусом або автомобілем. Час в дорозі – близько однієї години.

З відкритих джерел.