Мобильный LiveInternet ПІЗНЯ ОСІНЬ | val-boroday

Авторизация

Дневник val-boroday Лента друзей - Дневник - Полная версия

ПІЗНЯ ОСІНЬ 01-12-2014 07:56 к комментариям - к полной версии - понравилось!

[600x600] [298x78]

В тумані місто... Вже дерева голі...
Блукає пізня Осінь, як примара...
Така вже, мабуть, їй судилась доля,
Що з листопадом облетіли чари!

Зриває вітер грона горобині,
Кидає їх униз, на тьмяне листя...
І, мов би кимось скривджена дитина,
Дратує Осінь рід людський навмисно...

Похмуре небо, надто непривітне,
На землю давить з ранку і до ночі...
Та чи затьмарить в серці моїм світло,
Коли душа пісні співати хоче?!

Сміється донька: "Любиш ти рожеве! -
Малюєшь все по-іншому довкола!"
Мені ж здається: може, це суттєво,
Що до життя душа не охолола?!

Валентина Бородай

[298x78]

Nata Vi

ПЕРЕВОД:

В тумане город... Голые деревья...
Блуждает Осень, словно привиденье...
Так суждено ей, этой деве старой,
Что с листопадом облетели чары!

Срывает ветер у рябины кисти,
Бросает вниз их, на ковёр из листьев...
И, как ребёнок, затая обиду,
Нас просто дразнит Осень, очевидно!

На землю давит небо в хмурых тучах,
С утра до ночи пряча солнца лучик...
Но разве может свет в душе погаснуть,
Когда в сердечке напевает счастье?!

Смеётся дочка: "В облаках витаешь!
И в розовое мир свой наряжаешь!!!"
Ей говорю с улыбкой, то и дело,
Что к жизни я пока не охладела!!!

Валентина Бородай

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote