| [660x46] [500x400] [660x46] [502x7]
Пливе лебідонькою ніч
В казковім місячному сяйві...
Уже з тобою віч на віч
Ми зустрічаємось востаннє!
Не добираємо слова,
Ковтаючи отрути зілля...
Душа кричить, немов жива,
Як у родзалі - породілля!
Образи виткали лижню
З гори високої до прірви...
Хоч як від себе їх жену -
Так ні! Хіба що з серцем вирву!!!
Та душу смутку не віддам!!! -
Вона в надії вічній квітне!
Земний уклін усім Богам!!! -
Бо в ній горить яскраве світло!!!!!
Валентина Бородай
[502x7] [252x104] |