| [423x34]
Я бачу весною щоночі,
В казково-примарному сні,
Мрійливі закохані очі,
Що дивляться в душу мені!
І ось вже душа моя квітне,
Неначе садок навесні!!!
В життя моє одноманітне
Ввійшли солов'їні пісні...
А Місяць, сріблястий ріжечок,
Кружля в небі серед зірок.
Лише вітер скривджено крехче,
Зробивши останній свій крок...
В обіймах трима мене тиша,
Як серце - чарівність казок!
Я знов, залюбки, нині вийшла
В життя нескінчений танок!!!
Валентина Бородай
[423x34] |
|
|