Сыну

Моя кровинка, я горжусь тобой
В тылу не ждал огонь заградотряда
Ты мог уйти. Ты принял этот бой,
Хотя свистели роем пули рядом.

Когда на землю падали друзья
- С фанерками нельзя в такую драку! -
Казалось - даже выстоять нельзя,
Вы поднялись и Вы пошли в атаку

Я б так не смог. Немногие б смогли.
Склоняюсь к дорогому изголовью.
Вы гордость, совесть, честь своей земли,
И землю эту Вы полили кровью

Прости, я снова плачу, мой герой.
Ты принял не спонтанное решенье.
Как ты мне нужен здесь, сейчас, живой
Я ненавижу жертвоприношенье

Герої не вмирають!

Николай Котляр,
отец Евгения Котляра,
застеленного снайперами
20.02.14.
Котляр Євген Миколайович
Дата народження: 14 квітня 1980 року
Дата смерті: 20 лютого 2014 року
Місце народження: м. Харків
Харків’янин. Добрий, чуйний хлопець. Працював промисловим альпіністом. Активіст-еколог організації «Зелений фронт». Запам’ятався протестами проти Кернеса — проти вирубки парку Горького — у 2010 році.
Був на Майдані від початку грудня з кількаденними перервами. Належав до Третьої сотні. Майже всі ночі провів на Майдані. Чергував на барикадах, прикривав людей від силовиків щитом, переносив поранених. Після початку «мирного наступу» повернувся з Харкова, куди поїхав на кілька днів до батька, прибув до Києва 18 лютого й поновився у Третій сотні, хоча планував приєднатися до новоствореної харківської сотні.
Востаннє Женю бачили 20 лютого на вул. Інститутській під час перестрілки між 10:00 і 10:30, він переносив поранених і вбитих. Є також інформація, що він загинув ближче до 11:00. Був убитий снайпером.
Залишилися батько й молодша сестра.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
[618x425]
[240x240]

Евгений Котляр ,добавила фото как раз в день его рождения 14 апреля.