[700x700]

Над віршами твоїми ллються сльози...
Не стримуюсь – не соромно тих сліз.
А лаконічність віршів – глибше прози.
Читається і плачеться – на «біс».

Над віршами твоїми плаче вічність
Зі мною поруч: ми – жіночий рід.
Жіночі – сльози, вірші – чоловічі.
І те, і інше – щирий творчий плід.

Так, сльози – є. Та не буває муки.
Є відчуття довіри і тепла...
Над віршами твоїми грію руки –
Любов тепло у віршах зберегла...

© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121700122

JEAN PIERRE POSIT Nocturne