"Теплі історії до кави" Надійка Гербіш
Описание
У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.
Надійка Гербіш (Шевченко) – закохана жінка, вперта мандрівниця, письменниця й перекладачка, трохи фотографиня і трохи – кавова чарівниця. Живе в затишному будинку, вікна якого виходять на старовинний Збаразький замок, разом зі своєю родиною. Викладає «Історію світової літератури» й стверджує, що книжки й кава будуть навіть у Раю.
Мое мнение
Книга изумительная! Это сборник небольших историй. И истории эти действительно такие теплые, уютные. С ароматом кофе, шоколада, ванили. Когда я читала книгу, я с каждым рассказом переносилась туда, где происходили описанные действия - то в небольшую деревеньку под Рождество, то на берег моря, то в холодную машину на ночной трассе... Автор настолько глубоко и чувственно описывает события, настолько искренне герои изливают свои мысли, что после прочтения этих историй хочется сесть и записать свои приятные воспоминания и переживания, чтобы когда-то вот так же сесть и перечитать их под чашку ароматного и вкусного кофе. =)
Цитаты
-
Не дозволяй своєму страху ставати компаньйоном твого ворога.
-
Всі, навіть найдрібніші, приємності, які ми робимо комусь, не забуваються...
-
Узимку легко писати казки. Узимку взагалі легко писати.
-
Він майже ніколи не говорив їй, що кохає. Але щоранку заварював їй чай і перебирав волосся. І він завжди знав, чого вартує справжнє мовчання.
-
Ночі завжди тривають вічність, коли ти далеко.
-
Щасливі люди переважно були сміливими настільки, щоби вірити в утілення великих мрій - своїх і чужих. І навпаки: сміливці, які наважувалися йти слідом за мрією, були щасливими людьми.
-
Осінь прекрасна хоча б тому, що її світанки наступають трохи пізніше...
-
Коли любиш місто, воно неодмінно відповідатиме тобі взаємністю.
