Настроение сейчас - Чудове

Я не віддам себе у полон негативних думок чи смутку. Стоп! Скільки можно себе так мучити? Все ж добре... Життя прекрасне. Ти - це ти... І інша аура нічого не може зробити...
Посміхнись собі, і тоді Бог/Всесвіт подарує тобі усмішку у відповідь.
Бачиш, навіть дихати стало легше...
Сьогодні 3 вересня 2015. Я вже бакалавр, а тепер вчуся на магістра сурдопедагогіки. Я радію, що вчусь саме на цій спеціальності, оскільки зрозуміла, що це моє покликання. Робота вчителем буде для мене дійсно підходящою. І це навіть не тому, що я по соціоніці Гамлет, хоча цей факт теж має свій плюс, але і тому, що я організована, емпатійна, допитлива... І я дійсно хочу і зможу допомагати дітям вдосконалюватися.
Я давно вже тут не писала, оскільки в мене є свій власний щоденник в паперовому варіанті, який я періодично заповнюю. Але я вирішила, що цей щоденничок піде на інше. Я хочу зробити певний "**Блог сурдопедагога ", де зможу залишати для себе певну інформацію щодо моєї професії, розписувати свої успіхи в здобутті певних умінь та навичок, аналізувати книжки, які я зможу використовувати у подальшій кар'єрі вчителя або ж науковця.
Кожен день ми маємо розвиватися, вчитися, самовдосконалюватися.
Життя - це рух. І я хочу щоб він був направлений в моє надзвичайне майбутнє. Я тепер знаю, що в тій далечині я в безпеці. Це не означає, що я візьму все під свій невпинний контроль. Ні, зовсім ні. Я знаю, що контролюють кожну частинку свого життя лише невротики та боягузи, яким ні на кого покластися, і вони звалили на себе непосильну ношу. Я довіряю Богу, і знаю, що він підтримає у моїх стремліннях. І по життю також.
Тому побажаю собі вдачі, мудрості та щастя. Я все зможу, і всього досягну. О так.
Це так, до слова. Зараз я живу разом з моїм любим хлопцем. Артем - моє ясне сонечко. Ми робимо зараз генеральне прибирання в квартирі, і я цьому вельми рада... Оскільки ми робимо щось разом, а, по-друге, я відчуваю себе як ніколи дорослою. Так що все в мене добре. І це круто. **

[700x467]