• Авторизация


Із збірки «Коли розступається небо…» (не вірші) Олександра Смика (Тернопіль – 2007) 26-09-2014 22:31 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Все колись має статись
Щоб себе осягти
Треба в небо піднятись
Треба з неба зійти.
----------
…в 1852 році в Чорногорії
Із свинцевих букв у
Типографії робили кулі
народ боровся проти поневолення Туреччиною…
---------------
Немовлятко не прокинувшись
Заснуло
І відтоді ходить мати
по руках
Переплавили кирилицю на кулі
Переписують історію Балкан
Смерть серпом півмісяця
Носила
Роси-сльози перших християн
Лиш молитви повертали сили
Гордим людям згорблених
Балкан
Коли ж кулі переплавимо
на літери
Віддрукуєм знову Біблію й Коран
І на хвилях Андріатики
радітимем
Переписаній історії Балкан.
-----------------
Мої тисячі Я знову
злиті в одне
Моя безпечність
змову обмине…
--------------------
Не так багато
долею помічених
Простих землян
задивлених у небо
Лише навчіться поважати іншого
І аж ніяк не зневажати себе.
-----------
Ми летимо до вічності
Розмінюючи мить
А хутірець як свічечка
За вікнами горить
І вже вуста обпалені
І вже в золі сліди
І ніби час покаятись
А тиша як завжди
-------------------
Лиш Всевишній у свідках
Але це було
Коли світ сповивали любов’ю
Переплутали ми свою слабкість з добром
І за щирість відплачуєм болем
9.08.2005
--------------------
Слава робить з людини раба
Підніме і опустить юрба
Придивись під личиною слави
Сам лукавий…
------------------
Правдивість хай приймається
на слово
Проте нам пам’ятати слід
Імперії відносно тимчасові
Відносна навіть вічність пірамід
----------------------
Зайде до хати пізній гість
На світле Світлом відповість
Це добре коли званий гість
А коли ні…
---------------
До Бога після іспитів і втрат
Приходим ми
слабкі і сильні
Я не один стискає руку брат
І нас обох рятує Віра
---------------
Все напророчене знищено
Я лікуватимусь тишею
Хай як не буде холодно
Смерть не пускатиму
в голову
-----------------
Господь оберігає Вас
Звеличує і щастя зичить
І значення втрачає час
Коли всі погляди у Вічність
----------------

Україна це кров моя
Вона в мені тече
А як її Вам
пояснити ще
Як зрозуміти…
Знаю достеменно
Відчути генно.
------------------
Я руку подаю
Зневіреним і спраглим
Тому кого любов
звела на манівці
кому іще в очах
бракує іскри правди
Хто думає що Мить
синичка у руці…
----------------
Нехай Різдво душі не оминає
І вірою запалена зоря
У твої вікна завжди поступає
І свічечки надією горять
І як на те… Коли вже Божа ласка
Задумане здійсниться в довгу ніч
І наче в призабутій добрій казці
Зустрітись з Долею бажаю віч на віч
Лише згадай «Для чистого все чисте»
Чистіша за сніги душа твоя
Пройдуть вертепом діти голосисті
І сонцем завагітніє зоря.

(Збережено орфографію автора)
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Із збірки «Коли розступається небо…» (не вірші) Олександра Смика (Тернопіль – 2007) | Valentinavk - Дневник Valentinavk | Лента друзей Valentinavk / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»