«Не в людях зло, а в путах тих…»

Мені 47 років, у своєму житті я зустрічала лише добрих людей. На всіх, кому до 25 – дивлюсь як на своїх дітей, кому за 60 – як на своїх батьків, людей середнього віку бачу як своїх братів та сестер.
На мій погляд, хоча ми всі різні за досвідом, освітою, вірою, кольором очей, умовами життя - але є те, що може об’єднати всіх людей – правда. Все більше політиків, політологів, психологів спокійно та виважено розкривають причини жорстокості та схильності до насилля в людях. Все більше й більше людей здатні розрізнити, де правда, а де цинічна брехня. Темрява щезає під променями світла, а обман, зло, насилля, страх зникають від правдивого роз’яснення. Як писав І.Франко, «не в людях зло, а в путах тих, котрі незримими вузлами скрутили сильних і слабих з їх мукою і їх ділами».
На мою думку - критика, надмірна емоційність, гнів, злість, обурення – лише підсилюють, живлять та плодять зло. Лише терпляче, аргументоване пояснення того, які засоби та методи використовує темрява - робить її безсилою. Підступність завжди діє в масці, під прикриттям темряви. Люди доброї волі виступають відкрито.
Сила та майбутнє за тими, хто чинить праведно.
Лише тепер, після прочитання книги «Девять комментариев о коммунистической партии», я усвідомила, що комуністичні уявлення, страх перед керівниками, страх озвучити свою думку не залишали мене ще й дотепер. Я усвідомила, що клятви, дані перед червоним прапором , ще й досі вимагають жертви. Я усвідомила, що поки я в душі та публічно не зречуся членства в компартії – я відповідаю за все те зло, ту кров, яка пролита під прапорами компартії колись та зараз. Оголосити про свій остаточний розрив з компартією я змогла в інтернеті ( http://www.epochtimes.ru/statements
«Девять комментариев о коммунистической партии» (http://www.epochtimes.ru/9comments ). Як показує історія - ще й досі залишились комуністичні «опора на насилля та терор для завоювання та втримування влади», «використання обману для виправдання насилля» .
Напевно, вже всі розуміють, що те, що відбувається в Україні – це відлуння того, що відбувається у світі. Люди прагнуть не деспотії, а демократії, люди прагнуть бачити лідерів достойних, правдивих, моральних. Українці чекають, як європейська спільнота, як весь світ відреагує на події в нашій країні. А чи не пора й нам давати оцінку того, що відбувається в світі, та робити висновки, подавати правдиву інформацію хоча б заради того, щоб подібне не могло повторитись в Україні?
Хіба це нормально, що в нас час людина не має права на свободу слова? Хіба це нормально, що в нас час переслідують та знищують людей лише за їх переконання?

12 грудня 2013 р, Європейський парламент прийняв резолюцію проти насильницького вилучення органів у в'язнів совісті в Китаї. Резолюція засуджує злочинні дії з масового вилучення органів у живих людей і вимагає від уряду КНР зупинити вбивства і покарати злочинців.
За словами депутата Європарламенту Тунне Келама, ці злочини в Китаї «можна розцінювати як вид геноциду», і їх розслідування має здійснюватися на міжнародному рівні. Він заявив, що тисячі людей винищують заради отримання їх органів. «Цим нелюдським діям немає прощення, і злочинці мають бути покарані», вважає Тунне Келам .
Резолюція буде відіслана владі Китаю і урядам європейських країн.

Ще в 1973 році український мислитель і громадський діяч (після 12 років тюрем та таборів, він говорив, що ворогів у нього нема, бо світ єдиний) Олесь Бердник писав, звертаючись до людства:
«Жодне суспільство Землі не проголосило священність та недоторканість Життя, як неповоротного Вияву Світоносної Першосуті.
Ви шукаєте панацеї від хвороб, але спокійно, під захистом псевдозаконів, нищите у в'язницях, концентраційних таборах та лікарнях мільйони людей. Ви ведете нескінченні війни, які ще жодного разу не утвердили людяного результату, - перемогою завжди користувалися найпідліші представники роду людського.
Ви створили безліч технічних пристроїв, скориставшись генієм учених та інженерів, але ні на йоту не підняли морально-етичний рівень сучасних поколінь : наказ деспота або парламенту легко знімає з людини зобов'язання бути милосердною істотою. Досвід останнього сторіччя яскраво свідчить про повну деградацію земних жителів» (О.Бердник, «Заповіт Людям Землі»).
«…В тому й утруднення пітьми, що вона вічно може лише повторити себе, і у всі віки вимагатиме лиш Голгофи. Та Голгофи уже не буде! А буде проявлена перемога Світла і на фізичному плані, і повна поразка пітьми». (О.Бердник, «Пісня Надземна»).

Вірю, що в нашій країні та нашому парламенті багато достойних людей. Вірю, що нас чекають зміни на краще. Вірю, що нас чекає відродження духовності України.

21.01.14.
Валентина.