Про наболіле. Лише питання
Як ся маємо, браття-слов’яни?..
„Для чистого все в світі чисте...”
Олександр Смик

Як ся маємо, браття-слов’яни? Чи цінуємо слово? Чи славиш, слов’-ян-ине, вічне ян та інь? Лише гармонія двох енергій народжує життя. Лише у гармонії двох начал - благополуччя і щастя. Рівень розвитку цивілізації визначається культурою стосунків між чоловіком та жінкою.
В християнстві вважається, що той, хто злословить іменем матері, додає своїй матері хвороб і страждань, а себе закриває від допомоги Богородиці, Діви Марії.
Чи бережемо ми дане нам чисте, величне, вічне Слово? Скільки хороших, теплих, щирих слів ми говоримо кожного дня своїм близьким? Скільки радості ми приносимо своїми словами? Кожен знає, що чисте слово живить душу, як чиста джерельна вода живить тіло.
Чи переказуємо ми лише добрі новини? Чи шукаємо в людях лише гарні риси? Чи „прощаємо винуватцям нашим”? Чи звинувачуємо Когось у Своїй долі?
Ми всі учні однієї школи, яка зветься Життя на Землі. Ми всі в різних класах, але всі рівні перед Життям, і ніхто не переходить в цій школі до наступного класу, не засвоївши попередніх уроків. Тож перед тим, як отруїти себе поганою думкою, словом - може, варто замислитись, „як наше слово відгукнеться”?
Нам випало народитись і жити на щедрій благословенній землі. Нам випало благо народитись саме в тій сім’ї, що нам потрібно, зустріти саме тих людей, які допомагають зрозуміти нам самих себе. Нам випало щастя говорити однією з наймелодійніших мов на цій планеті, слухати прекрасні народні пісні, насолоджуватись вишивкою, яка несе вищі знання, захист, гармонію.
То як ся маємо, браття - слов’яни? Чи часто ми слухаємо найкращі пісні слов’янських та інших народів? Чи й далі будемо слухати чужих нашому духу, нашому рівню пісень?
Природою каменю є твердість, природою Людини є Мудрість і Любов. Чи вірні ми своїй природі?
Чи залежить від мене, що і якими нитками я вишию на чистому полотні своєї долі? Чи складеться сьогодні та нова пісня, що принесе радість, розвиток і щастя нам та нашим дітям?

Травень 2011р.