Матерям та майбутнім матерям. Прокиньтеся!
Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво”, не кривди, „шануй свого батька та матір”. /Євангелія від Св.Марка, 10.-19/
Не будь поміж тими, що жлуктять вино,
Поміж тими, що м’ясо собі пожирають.../Книга приповістей Соломонових.ч.3.- 20/
І справді, на планеті Маленького принца, як і на всіх інших планетах, росли корисні трави і бур’яни. ...Якщо це редиска або троянда — хай собі росте. А коли це якийсь бур’ян — треба одразу, як тільки розпізнаєш той паросток, вирвати його з корінням. На планеті Маленького принца було жахливе насіння... то насіння баобабів. Ґрунт планети був геть уражений цим насінням. А баобаб — така рослина, що коли розпізнаєш її надто пізно, то вже ніколи не позбудешся. Він захарастить усю планету. Він проб’є її своїм корінням. І якщо планета дуже маленька, а баобабів дуже багато, вони розірвуть її на шматки. / А. де Сент-Екзюпері.-Маленький принц/
Шлях до деградації, хвороб, страждань, самознищення:
1) інтоксикація (вживання алкоголю, тютюнопаління та ін.); 2) вживання продуктів вбивства; 3) азартні ігри; 4) незаконний секс (що суперечить принципам сім’ї, релігії).
Надходить час, коли варто відновити найбільші цінності людства. Серед них – поняття Матері, святість Матері, мудрість Матері.
Кілька років тому все місто Рівне говорило про трагедію, що сталася в мікрорайоні Ювілейному – троє підлітків 14-17 років вбили свого сусіда-п’яницю. Випивши, хлопці пізно ввечері побили чоловіка, а коли він впав, знайшли забаву – скакали на нього з висоти якогось гаража, а потім, „награвшись”, пішли додому, залишили ще живого помирати від численних побоїв та переломів. До ранку чоловік помер...
Хто винен в тому, що сталось?
Чи перший раз хлопці були напідпидку? Чи часто вони затримувались на вулиці пізно ввечері? Чи, може, всю вину кинемо на того чоловіка, що і так труїв себе щодня алкоголем і прискорював таким чином свою смерть? Але чому такі юні хлопці стали караючим мечем в руках долі, стали причиною смерті людини?
Коли ж виявилось, що я зустрічала одного з хлопців, знала його ще маленьким, то ще ближче до серця взяла долі хлопчиків. Ось їх чекає арешт, суд, холодні камери... Це ж зовсім діти... Наші діти!
Матері! Чому так сталося, чому наші діти стали вбивцями? Де причина? Де початок?
...І я побачила: сидить мама з подругами, з шанованими гостями, а в центрі столу – предмет поклоніння – пляшка. Поряд бігають дітки. Так хочеться сісти і випити з такої гарного кришталевого келишка тієї рідини, яку п’ють дорослі - мама стає одразу веселішою, добрішою, балакучішою, але: „Тобі, синку, не можна, тобі тільки три рочки, ти пий компотик, водичку... от виростеш...”
Якщо мама, найкраща людина в світі, мама, яка піклується про мене, мама, яка любить мене так, як не любить ніхто в цьому світі , якщо мама щось робить, то це – добре, то це – правильно...
Ось таку картину побачила я. І зрозуміла: якщо і я сиджу за чаркою - то це і я винна у вбивстві тієї людини, це і я беру участь в тому, щоб виростали зерна невігластва, черствості, бездуховності, затьмарення розуму, вбивства. І я зрозуміла: якщо я, мама, піднімаю п’янку рідину в склянці – то і я приєднуюсь до тих, хто виховує алкоголіків, вбивць, злочинців, насильників... Ні, більше я в цьому участі не беру. З того часу я не п’ю алкоголю.
Не будемо розповідати про „такий” час, про „такого” тата, про „таку” погану компанію, державу, школу, які довели дитину до біди – бо і я брала в цьому участь. Якщо дитина хоч раз бачила, як я пила ( мало, чи багато – не суттєво, вино, шампанське, пиво чи горілку – не суттєво), то я своєю поведінкою підтримую насильство і алкоголізм.
Уже звичною стає ситуація, коли мама з дітьми виходить погуляти до парку, там зустрічається з подругою та, за пляшкою пива і з сигаретою в зубах, обговорює життя-буття, а дітки тим часом бігають собі, і нікому їм сказати, як зветься ця травинка, ця квіточка, ця комашка, цей кущ чи дерево, і яка пташка так мелодійно співає, мамі ніколи, вона, затуманена димом і пивом, дуже далека від емоцій дитини:
- Йди, грайся собі, не заважай, - тут дорослі розмови...
А в гарні дні можна взяти покривало, сісти з сім’єю чи з друзями на травичці в тіні дерев, серед природи. Дорослим – пиво та сигарети, дітям – колу та морозиво...
Здоров’я дитини залежить від того, яка свідомість у майбутньої матері. Чи може народитись здорова дитина з лона матері, наповненого трупами тварин, алкоголем - легальним наркотиком, димом сигарет? Ні. Здорове дитя народжується з чистого лона. Чисте – з чистого.
Вже дівчатка 11-13 років мають усвідомити: навіть 50г будь-якого алкоголю, випитого дівчиною, можуть стати причиною фізичної або психічної хвороби її майбутньої дитини. Це теж вбивство, повільне вбивство себе і своєї дитини. Страшно? А чи не страшні черги хворих дітей під кабінетом невролога та психіатра?
Ми можемо це зупинити. Прокинутись від сну наяву, відкинути павутину непотрібних традицій. Варто лише усвідомити наслідки і відмовитись від чарки наркотичного питва, від вбивства тварин, від смоктання отруйної сигарети. Запитати себе: для чого я це роблю? Усвідомити, чим це може обернутися для мене, для моїх дітей?
Якщо природою каменя є твердість, природою солі – солоність (Сіль – добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її? Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, - її геть викидають). /Євангеліє від Луки – 14, 15.-34, 35/, - то природою людини є мудрість і любов. Мудра і любляча людина сповідує найвищу релігію – милосердя, ненасилля. Мудра і любляча людина не буде труїти себе та інших думками, словами, димом, алкоголем...
Матері, майбутні матері, прокиньтеся! Від нас залежить, чи будуть наші діти здорові та успішні, радісні та милосердні.
На щастя, є дуже гарні сім’ї, де виховують мудрих, добрих, щедрих, люблячих дітей – і цих сімей стає все більше й більше - так уже сьогодні твориться мудре, добре, щедре, милосердне, радісне майбутнє.
Мама, одна з багатьох