Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати,
Не можна писати, неможливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.

Давай про мене і про тебе мовчати,
Мовчати, аж поки не захочем кричати..
Про то, що ніколи не змогла би збрехати.
Про то, що ніколи мені не спитатись.

Ми будем з тобою у ліжку лежати,
Лежати, як сніг - водою стікати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко,
Холодною стала чайова кружка.
А ми ще маєм, про що помовчати...
А ми ще маєм, про що полежати...

Як світло проб'ється через наші штори,
Ми знову з тобою, як всі заговорим.
А поки ще темно є в нашій кімнаті,
Давай з тобою будем просто...