МОРЕ (слова О. Скрипки)


В пелені мари-кораблі,
Думи-якорі поринали.
У вирі сил я непевний плив,
Хвилі владарі розбурхались.

Море стогне в глибині,
Люди плинуть у непритомності.

Велетні–вітри закручують хитро,
Плетуть перепони підводять закони,
Напустять тумани, на смуток омани,
Підступні рулади, незлічені завади.
Лукаві потвори заходяться хором,
Отруєним димом наводять сновиди.
Описують кола зловісні соколи.
Мрії-маяки загасали.

Море гарне у величі,
Люди всюди горем оточені.
Море чорне у далині,
Люди чують звуки безмежності.