Хто б що не казав, але не мова, а дія – ось що головне.
Можна гарно і пишно промовляти, але нічого не робити. А можна, навпаки, говорити «неправильною» мовою чи взагалі мовчати, але діяти правильно і рішуче. А щоб усім було зрозуміло про що йдеться, розкажу одну старовинну легенду, яку нам повідав «батько історії» Геродот.
Влітку 513 року до н. е., збудувавши мости через Босфор і Дунай, могутній перський цар Дарій І Великий вдерся в межі Скіфії з величезним військом. Підійшовши до Борисфену і не побачивши скіфів, які б покірно його зустрічали, Дарій направив до їхнього царя Іданфірса гінця з вимогою підкоритися і стати його данниками.
На той час у скіфів не було писемності, але у відповідь вони все ж таки передали Дарію свого листа, який складався з кількох предметів: птаха, миші, жаби і п'яти стріл. Спочатку Дарій нічого не зрозумів, та завдяки своєму раднику Гобрію цар зміг «прочитати» скіфського листа. Воно значило наступне: «Якщо ви, перси, не улетите на небеса, як птахи, не сховаєтесь у землі, як миші, або не пострибаєте в озера, як жаби, то ви не повернетеся звідси живими, будучи вражені цими стрілами».
Дарій не дослухався до попередження і повелів війську йти у наступ. Та скіфи виконали свою обіцянку. Вони зробили так, що земля почала горіти під ногами загарбників. Не маючи достатніх сил аби вступити з персами у відкритий бій, скіфи використали тактику відступу, заманюючи супротивника вглиб країни. На своєму шляху вони засипали колодязі і джерела, спалювали траву і дерева. Все своє майно і сім'ї скіфи відправили далеко на північ. По ночах скіфські воїни робили вилазки і знищували сонних ворогів.
Зрозумівши безперспективність завоювання Скіфії, цар Дарій з ганьбою був змушений тікати з непокірної країни, спалюючи за собою усі мости, а у спини його вояків летіли скіфські стріли. Геродот пише, що з тих пір у всьому світі скіфи отримали прізвисько непереможних.
Ми не знаємо напевно, якою мовою розмовляли скіфи – іранською чи слов'янською. Відомо п'ять скіфських племен (звідси кількість стріл у листі), найбільшими з яких були царські скіфи, скіфи-кочівники і скіфи-орачі.
Ми, українці, є нащадками всіх тих скіфів. Отож давайте не розмовляти, а діяти, щоб будь-який ворог, який зазіхне на нашу країну, напевно знав, що навіть якщо він сховається в небі, в землі чи у воді, його наздоженуть українські стріли і він буде знищений.
 |
|
|
|
|
