Народилось мале вовченятко серед купки братів і сестер -
Біле, лагідне, наче ягнятко! То давненько було, не тепер.
Дивувалися батько і мати: чи то вовча дитина, чи гість -
Ніжне, добре, не звірюкувате, підростає, а м"яса не їсть!
Не гризеться і ікла не щірить! - Не бувало ж того в вік віків,
Щоб Добро та Відвертість і Щірість й Милосердя жило між Вовків
!
Батько гнівиться, наче скажений, виє: "Зрадила, пройда така?
Чи мутація вразила ГЕНи, чи кислотність не та в ДНК?!"
Ой ти, вовча порода триклята, як москальська - і зла, і гидка:
Не лишилося од вовченяти і біленької вовни шматка...
...Нас в росії було - пів-країни, тут родились діди і батьки!
В чім Козацькая Нація винна, що нас ріжуть Державні Вовки?!!
В них хто вищє на драбку - то й "Папа"! Я ж Козак, Русич - не московит!
Бо москаль - то ж болотяна мавпа, що за ручку МИ вивели в світ!
Українців в росії - мільйони, майже винищених до ноги:
Тіло - з"їли, лиш білої вовни пасма встЕлили все навкруги ...