Кожне слово і звання має бути підтверджено. Приходить час і слово дане буде перевірено. І в цьому буде визначення - або дане звання гідно - або воно поповнює ряди комерційних проектів. Кожен Майстер піддається перевірці на готовність виходити на рівень вище. Благо для будь-якого Майстра - зустріти Екзаменатора. І якщо той хто хоче стати майстром не побачить у отриманому вище проведення-він не удостойний йти вище. Його залишають там де він хоче залишитися ...

 

Майстерність визначається постійною спустошеністю, що дозволяє нового розуміння втікати у постійно порожню посудину. Посудина ж - наповнює інші посудини, знову спустошена і знову приймаючи.

 

Немає кінцевої і найвищої точки Розвитку. Кожне прагнення-має бути підтверджено. Якщо людина заявляє про своє бажання-він вже висуває вимогу до себе про проходженню якогось рівня. Духовна гординя полягає в тому, що людина не відає про Сили, присутніх на всіх етапах Ігри. У кожному етапі-свої Вчителі, свої розстановки Сил і свої вимоги. І на кожному етапі можна зіскочити вниз. Тому потрібно бути пильним-на кожному етапі буде перевірка себе особисто на істинність висловленого бажання.

 

Якщо людина бере на себе якесь звання - йому доведеться доводити що це звання йому під силу і за розміром. Ілюзія полягає в кінцевому Шляху.

 

Я досяг цього-я вже на коні. Але в цьому рівні-теж свої правила підтвердження. І тут буде чергова перевірка-міцності коня і вершника. Не варто бездумно кидатися словами-бо на кожному рівні-є перевірка даного слова.

 

Гра набагато складніше ніж здається на перший погляд. Набагато більше Сил, Духів, Істот в ній бере участь. Таїнства приховані від очей неготових і профанів - і не будуть відкриті до тих пір, поки людина не доведе готовність бути відданим і вірним.

 

Тому на кожному рівні Ігри або відрізку Шляху-враховується те що людина заявляє. Враховується, записується і зіставляється з дійсністю.

 

Закон складається в даному людиною слові. У тому, ким ми себе називаємо. Адже слово має магію і силу практичного заклинання - такий Закон. «Назвався грибом-лізь у кошик». Які вимоги ми висуваємо до себе, вибираючи своє призначення. І обов'язково на це вимога прийде більш висока Інстанція, щоб допомогти людині зрозуміти-він готовий до цього звання, або потрібно ще вчитися. Готовий-перепустку на наступний рівень, відмовляється від взятого на себе Слова-путівка назад на нижній рівень, готовий але не зовсім-значить потрібно набути ще деякі навички вміння і досвід.

 

*******

 

Імхотеп сидів біля практично завершеною піраміди. Брати, що з'являлися з далекої і такої рідної зірки вже завершували свою роботу з енергетичної активації піраміди-станції порталу між світами, а так само Храму для навчання таїнств і містерій. Тут Фараон зустрічатиметься з Братами, і навчатися древнього знання, прихованого від загальної маси людей. Так велить Закон. Коли йде одна цивілізація-вона залишає лише натяки на своє існування. Вона досягає свого можливого піку на цьому плані, беручи в свої руки розвиток наступної. І так-виток за витком.

 

Імхотеп був вільний. Близькість Братів допомагала йому навчитися сприйняттю масштабів Всесвіту. Він з посмішкою згадав про Фараоні-обранцеві Богів. Вони були різні-Джосер і він, Імхотеп.

 

Чи не Имхотепу було велено правити країною. І зрозуміло чому. Імхотеп-не мав тієї неухильної жорсткості, якою повинен володіти правитель. Не міг він брати на себе кількість нещасних і знедолених, якими були наповнені берега Нілу. Имхотепа Брати навчали законам Сакральної Геометрії, дозволяючи долучитися до Таїнства. Джосер ж-не дивлячись на свою уявну твердолобість і жорстокість-він був істинним Фараоном. Правителем. Реформатором. Бійцем. Він був посланий Братами, так як був проявленим Лучем. Рукою, здатної повернути хід буття.

 

У Піраміді, побудованої Джосера під керівництвом Братів-Фараон буде навчений, відновить всі знання, вкладені в нього до його народження, пройде всі посвячення, покладені йому на цьому етапі, і тут же буде похований, коли прийде час. Але він не помре звичної для раба смертю. Він вийде через спіраль просторово-часового континууму - точка виходу з цього виміру, і згідно шляху відходу із земного плану, піде по космічним струнах, зберігаючи ритм божественного числа Фі. Джосер повернеться Додому ...

 

Ра осявав рівнини пустельній місцевості. Имхотепа захлеснуло почуття ... Середнє між всеохоплюючої радістю і божевільним страхом майбутнього ... Він малий, він мізерно малий - він порошинка в руках Богів. І він великий. Він безумовно є весь світ.

 

На мить-йому прочинилися Істина. У серці його ожило почуття, наче він особисто побував за одним столом з Богами.

 

І тут же згасло, залишивши смутні спогади про великого бенкеті ...

 

Він подивився на щаблі Піраміди. Прямо над вершиною сяяла зірка. Сходинки, якщо дивитися знизу-вели один в один до зірки. Йому стало важко-скільки ще ступенів йому належить пройти, щоб знову відчути блаженство?

 

Але рішучим кивком голови він відкинув від себе ці думки, і сміливо глянув в око Ра. Бог посміхнувся йому, і час Імхотепа знову знайшло лінійну мірність ....