На перехресті Городоцької зі Шпитальною височіє найстаріший львівський супермаркет «Магнус».
Найстаріша діюча в’язниця у Львові розмістилась за адресою Городоцька, 20 у будівлі, перебудованій зі старовинного римсько-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди.
На Городоцькій, 26 розташований Львівський державний університет внутрішніх справ.
Також на найдовшій вулиці розмістились Церква святої Анни (Городоцька, 32), муніципальний театр імені Лесі Українки (Городоцька, 36), Львівський державний цирк (Городоцька, 83).
Найвища точка міста розташувалась на вершечку Замкової гори і має назву Копець Люблінської унії. Це штучний пагорб,
насипаний у 1869 -1906 роках на честь 300-ліття Люблінської унії.
Завдяки копцю висота Замкової гори збільшилася з 398 м до 413 м над рівнем моря. Внаслідок насипання землі, було знищено значну частину залишків Високого замку,
що знівелювало можливість його ґрунтовного дослідження.
Сьогодні копець є популярним серед туристів. На його вершині встановлено прапор України і міститься оглядовий майданчик,
звідки відкривається широка панорама міста.
Найвища будівля Львова
Найвищою будівлею міста є Церква святих Ольги і Єлизавети. Це неоготичний храм на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній).
Висота церкви складає 88 м. На вежі облаштовано оглядовий майданчик.
Костел збудовано до 1911 року на пам’ять про популярну імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську, відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.
Проектував споруду та керував будівництвом архітектор Теодор-Мар’ян Тальовський.
Вважають, що, за задумом архітектора, римо-католицький храм святої Єлизавети мав заступити вид на греко-католицьку катедру св. Юра, якщо дивитись на неї зі сторони центрального вокзалу.
Вулиця без жодного будинку
Вулиця Миклухо-Маклая не має жодного власного номеру будинку.
Вона з’єднує вулицю Лисенка із Гуцульською, транспорт може курсувати тільки в один бік.
Раніше вулиця мала назви: Сліпа, Коротка. До 1871 року — Бічна стрілецька, тобто бічна відносно Стрілецької (теперішьої вул. Лисенка).
Від 1871 року — вулиця Сави. У 1946 році названа на честь Миклухо-Маклая Миколи Миколайовича (1846—1888) — російського мандрівника, антрополога, етнографа українського походження.
Будинок з найбільшою кількістю левів
Левів у Львові можна зустріти скрізь – на лавочках, будинках, дверних ручках, у вигляді малюнків, скульптур і так далі. Дослідники намагаються їх перерахувати і систематизувати.
Наразі з неї ведеться мовлення цифрових мультиплексів, аналогового телебачення та радіо.
Телевежа з комплексом антенно-фідерних пристроїв перебуває на балансі
Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.
Вулиця з найбільшою кількістю назв
Вулиця Архівна має безліч інших назв, через які є відомою серед львів’ян на гостей міста.
До вулиці не приписано жодного будинку, уся забудова відноситься до сусідніх вулиць.
У 1871 році вулиця отримала назву Бернардинська, у 1946 році — Валова бічна. Сучасна назва — з 1993 року, пов’язана з Обласним архівом, розташованим у приміщенні колишнього монастиря Бернардинів.
Назв вулиці, про які свідчать таблички на будинку, з кожним роком стає більше і це пов’язано з проведенням фестивалю незалежного кіно «Кінолев», який проходить з 2006 року у Львові.
За традицією, кожного разу з-поміж видатних кінорежисерів обирають патрона фестивалю, і Архівну вулицю називають на честь цього режисера.
Станом на зараз вулиця має аж сім назв.
Найдревніший храм Львова
Найстарішим храмом Львова дослідники називають Храм св. Івана Хрестителя.
У 1234 р. на місці майбутнього міста було закладено дерев’яний костел Св. Івана Хрестителя, у якому перебувала місія домініканців.
За переказом, пізніше це був надвірний храм дружини князя Лева – Констанції Угорської.
До Львова разом з її почтом прибули ченці домініканці та францисканці.
Храм було передано під опіку ордену домініканців, пізніше він перейшов під опіку вірмен-уніатів.
