

Я розриваю синій небосхил… Куди летіти? Бог один лиш знає.
Я – білий ангел, що летить без крил. Я в серці маю те, що не згасає.
Кайданами закута навіки, моє ім’я священне – Україна!
Та ж хочеться від себе утекти,
І хочеться не впасти на коліна.
Розп’ята, я крокую по життю, зав’яли у вінку моєму квіти,
Моя душа відкрита каяттю, та хто ж навчить, як після смерті жити.
Лечу у неосяжну височінь, де темна ніч мій смуток приховає.
Я – євшан-зілля, степовий полин.
Я в серці маю те, що не згасає!
І те, що не згасає, буде жить! Нездолана, незборена до краю,
У воскресіння вірю світлу мить, і сонця промінь в серці відчуваю.
Заклятих не боюся ворогів, незламний дух мій смуток приховає,
а сповіді очищусь від гріхів,
Вогонь свободи знову запалає.
І вірою оспіване життя залежність незалежністю замінить,
В людських серцях воскресне каяття,
І дух свободи зло вже не зупинить ...
Автор: Катерина Лук"яненко
В плеєрі: Моя Україна - Марта Шпак
[60x] [20x]
[показать] |
lovely woman |
|
|
|
|
|
|
|