17.01.2016 в Одессе в результате ДТП погиб известный нейрохирург Владислав Комаров, служивший добровольцем в зоне проведения антитеррористической операции.

У Одесі то сніг, то дощ.
На Хрещення чекають мороз.
Викликають, треба спішить.
Є кого рятувати знов.
А у небі зірок нема,
Хоч би сяяла там одна.
Ожеледиця за вікном,
Темна ніч і дорога складна.
Догорає твоя свіча,
Вогник б’ється ще мить, ще мить…
За тобою весь рід стоїть,
Але янгол твій спить і мовчить.
Білі крила зложив за спиною,
Притомився поряд з тобою.
А в АТО відпочинку не знав,
Сотні раз, від біди захищав.
Ти по краплі життя віддав,
Тим, кого рятував.
На війні в шпиталях, в бліндажах
Без умов, день і ніч працював.
Скільки був на краю, де біда
І велика ціна –життя.
Скількох ти до буття повертав?!
Матерям їх дітей-синів, а дітям батьків.
Як народяться в них дітлахи,
Знай, що це і тобі завдяки.
Хай в країні зростуть соколи,
Лікарі-герої, як ти.
Кожен раз питаю усіх,
Хоч ніхто не знає, ніхто!
Чому кращі з кращих ідуть,
Залишають світ і тепло?
Твій ліхтарик горить – не згаса,
Проблисковим вогнем з небес.
А твоя відкрита душа,
Рідних всіх зігріва.

Т. Світла
2016р.