
Я перестала вже тебе чекати,
Все відболіло в швидкоплинні літ.
Я заховала согади за грати,
Розвіяв вітер твій останній слід.
Заплів косу самотній білий ранок
І все життя – одна жагуча мить.
Та все, як завжди –зорі і світанок,
І птах в небеснім просторі летить.
Я перестала вже тебе чекати
І не рахую місяців і днів,
Та ти мене не хочеш відрускати
Заходиш знову через вікна снів…
28.04.2013

Ти сум, ти радість, ти печаль -
Усе життя в однім флаконі.
Ти в літаках, що мчать у даль,
Ти в музиці нічних перонів.
Несеш мене за небокрай,
За горизонти ті далекі,
У невідомий серцю край,
Куди летять сумні лелеки.
А я пручаюсь і мовчу,
Ковтаю сльози, п'ю прощання
Мені б кричати - не кричу,
Куди веде дорога рання?
А десь у небі кружить птах,
Він так високо - не дістати.
Усе вчорашнє - тільки в снах
Навіки сховане за ґрати.
14.06.2020
”*°•..•°*”
Автор: Євгенія Заславська, місто Одеса


|
|
|