Князівна Олена народилася на Полтавщині 1508 року. Батько – князь Василь Львович з литовсько-українського роду Глинських; мати – княгиня Анни.

Вісімнадцятирічною Олена стала дружиною 47-річною великого князя московського Василія III Івановича. Як пише Юрій Гарматний, «Василь ІІІ уславився тим, що міг виконати свій подружній обов’язок з Оленою Глинською тільки в «присутності» повністю роздягнутого князя Івана Овчини Телепньова-Оболенського».

Княгиня Олена народила двох синів: Івана — спадкоємця престолу, майбутнього царя російської держави Івана IV Васильовича (Грозного) та Юрія.

Після смерті свого чоловіка в грудні 1533 р. стала регентшою при малолітньому синові Івані ІV, а фактично — правителькою Великого князівства московського.

25-річна Олена енергійно провадила зовнішню політику. Велика княгиня-регентша у 1536 р. змусила польського короля Сигізмунда I укласти вигідну для московської держави угоду, зобов’язала Швецію не допомагати Лівонському ордену та Литві.

Олена Глинська провела грошову реформу: ввела єдину тверду грошову одиницю на території московії — срібну копійку (вагою 0,68 грама); чверть копійки (полушку), чим стабілізувала економіку московії.

Вона енергійно притиснула бояр. Навіть власного дядька — Михайла Глинського посадила до в’язниці лише за висловлене ним невдоволення її тодішнім фаворитом Овчиною-Телепневим-Оболенським.

І все-таки Олена Глинська залишилася чужинкою для бояр і народу.
Померла княгиня у 30-літньому віці. За однією з версій, її отруїли Шуйські. Результати сучасних досліджень останків великої московської княгині свідчать, що причиною її смерті стало отруєння ртуттю.

[400x]
[400x]
[400x]
Малюнки з сайту history-poltava.org.ua

© Ганна Черкаська