Оцей 2014 рік якось дивовижно перевернув сторінку мого життя... Я стільки усього пізнала... неймовірно! Порпаючись рік у історичних архивах – стільки усього надибала про оті братні народи, волосся дибки! Багато познавального, ще більше заплутаного! Одне знаю, неможна вірити московитам ні в якому разі... це така сила чорна, вона жалюгідна але дуже паскудна... така нудна, що на останок ти згодна на усе... аби воно відстало! і туточки! БАЦ... ти попадаєшься у нєвод того самого старіка у самого синього моря... тьфю!!! Але я зара не про політику (яка, падлюка - осе лізе й не дає вільно дихати)!

[220x146]Хочу сказати про друге. Я почала копати – "А ХТО Ж Я ТАКА"? Яка вона – моя родина? По мамі, по батьку! Бо стільки закрученого тай замовчуваного було – не передати! А час луна... бабці вже пішли с цього світу. Діди – так ще до 1945 поклали їх "дружніє восточніє сосєді"... Тож, спитати практично й нема у кого... Я вже казала: Західна Україна – то моя любов, де народилася моя мама. Східна Україна – то моє Кохання, де народився мій тато, а Крим – то моє серце, бо це моє місце нарождення... То як мені ділити тую УКРАЇНУ ????

Я знала, що мій прадід (по батькові) був добрий скрипаль. Так! А на днях (Боже помагай!) мені кажуть, що мій прадід (по матери) був гарним цимбалем...

ОТАКОЇ


© likagordasky