зустрілась сьогодні з тобою. навіть не знаю навіщо я вчора тобі написала. то ж як завжди - п*яні брєдні. зранку згадала, що вчора оце ж таке накоїла в цьому грьобаному контакті і хотіла все відмінити, проморозитись і сидіти вдома, бо зрозуміла, що нам нема про що говорити і взагалі! ми ж у стані війни! які можуть бути зустрічі, розмови, прогулянки. але подумала, шо скільки того життя, пофіг шо буде - йду) так от, шановні!:derisive: не дарма сходила. тепер набагато краще себе почуваю у всіх аспектах))) ТИ ПУСТИЙ! пустий, як банка з-під горошку. аахаххаха, як же це приємно розуміти) приємно розуміти не тому, що я таке безжалісне стерво, яке прагне тільки помсти за спаплюжені почуття, а тому, що все стало на свої місця і нема за чим і за КИМ жаліти. Просто під час наших стосунків я стільки всього в тебе вклала, намагалась виховати, розвивала в тобі хоч якесь мислення ( ахахах, ото написала, як про інваліда якогось. ну нічо. ти ж спарЦмєн. мене зрозуміють), а зараз все, як і раніше - ти пустий. я просто, як і будь-яка інша людина, володію мінімальним егоїзмом.і мене дуже хвилював той факт, шо як це так - моє творіння, носія моїх думок будуть юзати інші поверхнево-мислячі дівчаточка? ага!!! канєшно! а тепер забирайте, будь ласка, хоч семеро) за цих 2 години, що ми сьогодні провели за пустими балачками я зрозуміла тільки одне - ти просто невиправний Егоїст і Егоцентрист. говориш тільки про себе, про своє життя, про свої тупі приколи, а мене взагалі не чуєш і не бачиш. я не прагну, шоб ти дуже переймався моїми справами, але потрібно мати хоч якусь повагу. важко тобі буде. хоча... якшо будеш спілкуватись з такими ж, то зовсім ні))
Так що з 24-го грудня 2010 року розпочинається новий етап мого життя. життя без ніяких "а якщо..", "якби..", "але..". сумнівам - зась! Ти не мій. це просто були стосунки на грані звички. як Скрябін співає "шкільна любов, то є така хвороба". вільна яяяяяяяя!!!!!:fuck: