Ясний місяць гаї освітив,
Солов`ї мене в юність вернули,
Коли я ту дівчину любив,
Яку пам’ять повік не забула.
Пахне травами руса коса,
Небесами виблискують очі,
Та далека, чарівна краса
Дотепер відпускати не хоче.

Соловей мені знов наспівав,
Про красуню, що ходить у сни,
І повів, немов Бохус гуляв,
У квітучих луках, навесні.
Я у пам’яті все записав,
Про чаклунку усе зберегла,
Але чомусь в раю заблукав
І уже наяву не прийшла.

Приспів.

Як хороше, як зелено,
Квітками все устелено,
Зозулиця кує.
Птахи чарують піснею,
Розквітчаною весною,
А місяць світло ллє.
Гаї дарують пахощі,
На серці ніжні радощі,
Душа кохання п’є.
Всі роки мені марилось,
Ми під вербою бавимось,
Зигзиця нам кує.