Голодомор...


Затримтіла свічка-серце заболить...
Пам'ять повертає і Наш Дух не спить
Український Дух не спить ...
Як Ви там на Небі дивитись на Нас...
Плачемо за Вами і в очах Ваш страх
В наших очах Ваш страх...

Ви не долюбили...Ви не доросли...
Хліба не доїли і не допили...
Голодом морили Вас.Батьків.Дідів
Матері вмирали в обіймах дочок і синів


Кати катували Український Рід...
Бо вони не знали.Тільки наш той Хліб
Український Хліб...

Брати Українці бороніться скрізь...
Вороги не сплять.Бо у нас є Хліб
Голодомор і Хліб-Український Хліб
Той Хліб-Дідівський Хліб ...
Материнський Хліб ...
Брати Світу-то Український Хліб
Брати...Голодомор і Український Хліб

Голодомор мого народу...
Це крихта і моїх батьків...
І забрана худоба з двору
В багатих ще тоді дідів...
І вигнання Запорожців з Дону
Де запеклась Козацька Кров
І наче вже нема Народу...
А Він всеж народився знов...
Встав з пекла псевдокомунізму
Серед Шевченківських дібров
І не зломить Його ніколи...
Нікому...Ні добром...Ні злом...

Брати мої Українці-бороніться скрізь
Вороги не сплять-бо у нас є Хліб...
Той Хліб...Голодомор і Український Хліб...


Іван Звенигородський.Написано в 1999 і 2007 роках
[700x525]
[466x699]