(Юрій Андрухович, ти не правий!!!

Віддай все, що у тебе є - не зазіхай на УКРАЇНСЬКЕ!!!)

                Летючі голландці шалених думок

           Неначе повстанці ідуть на вельбот

                І бризки надії, як тії повії

           У мізках стоять обабіч мрії

                                                                                         Дороги-звивини, на них ми надіємось

                                               Снують по них парами аврали і привиди

                                                                                         Страждання, то наших вимог іроди

                                                                                        Щоб за буйки шмиргать не сміли ми...

           І підіймали марселі ми у наших оселях

                      Так сильно бажали ми з камбузу трапами

                      В щасливе майбутнє швидесенько втрапити

                      Здавалось, довіку ми волю не втратимо...

                                                  Тихесенько сидня-сидіти не варто нам

                                                      Треба рукави скоріш загортати, потом облитися

                                                      Слізьми умитися і посміхатися...

                           ... заюшитись, доведеться навчитися нам не боятися...

                      І розпинатимуть, душі в пекельні пательні пхатимуть

                   Хрящ на хрящ, "око за око" - ми не поодинокі!

                      Коди і гени разом сколихнуться!

                     Народи Вкраїни за руки візьмуться...