Тебе чекаю я, вояче,
У домі рідному твоїм.
Де небо тут росою плаче,
Співає соловей пісні свої.

Тебе чекає твоя ненька,
Вона не спить  яку вже ніч...
Твій син,що молиться тихенько,
Щоб батько повернувся,щоб вцілів.

У небо дивимось тривожно
І серце з тугою кричить.
Що ти ідеш на смерть безбожно
Що нам було,де в світі жить.

Сльозами землю омиваю,
Що л’ється кров наших братів.
Та повернешся ти,  я вірю. Знаю…
Не буде більше тут катів.

Ти повернешся ,мій вояче,
На славу всім,кого нема.
За ким країна гордо плаче
Що не загинули дарма!