хіба завжди так простір рве?.
І мчить назустріч темряві безликій,
Осяює усе живе...
З його теплом малий стає великим... Осяює...
Увесь цей світ до твоїх ніг!.
Увесь цей світ не вартий сліз твоїх!.
Най все летить під три чорти!.
Увесь той світ нехай летить, як плачеш ти!.
З тобою те саме, бо я живу!
І іменем твоїм палають наші зорі!.
Вуста твої, як казка наяву,
Приборкують, підкорюють простори...
Твої вуста...
Увесь цей світ до твоїх ніг!.
Увесь цей світ не вартий сліз твоїх!.
Най все…