○Сиджу за компом. Тилинь – тилинь. Дзвінок по скайпу. Знімаю трубу:

-Геее..
-Здоровенькі були. – кричить голос Ірки.
- = _ ='''
-Шо таке? Як справи.
-Да шось з малюванням не в'яжеться.
-А шо повинно зв'язатись? О_о
-Да-а-а.. поки не зна. – прислоняю малюнок до камери, - Диви.
-О! Непогано. А шо конкретно не виходить?
-Да в неї шось із тілом невторопне.
-… О_о аааа. І шо?
- [показать]


Короче, я тихо випадаю з людської тупості. От сиджу і думаю: ''Пізда ж наступає, люди добрі, а ми сидимо склавши руки.''

''Hier gibt es viele Verkehrsmittel…'' – намагаюся відверто проникнутись у тему по німецькій, а подруга все верешить на тому кінці: ’’..не знаєш шо робити? Взяла папірець, пройшлася по мангам, знайшла потрібну позу. Штрих – штрих, ляп – ляп, коси довше, брові кривше.. і от! Твоє творіння. Ги ^ - ^’’. Я тихо позіхаю і кажу шо мені треба вийти. Ірка пялить кудись в сторону.




[показать]
Здоровенькі були.○
__________________________________________________________________________________________