Настроение сейчас - Как всегда...)

І струмки крижаної води з каналізації неба
Тектимуть щоками із спітнілого крану
Та із кожної пори слова, що вціловано, впещено
Вимиють враз і залижуть роз’ятрені рани.

Краплі падають, пам”ять зникає поволі
Вулиця. Ніч. Дві руки. На мосту.
Радше б стрибнули з розпачу,
Від відвертостей голі
І кохали аж мить – на льоту.

Дуже дивно...Бувати у домі, у лоні...
Все згорнути. Переходить із „ти” знов на „Ви”
Нічогенько собі перестрілися, друже,
Нічогенько розводим мости.

Дім на ніч...
Як художник стирає штрихи олівця,
Так кохання на ніч буде стерте безжально...
Не у наших обставинах річ
А у двох протилежних кінцях....

...цього Всесвіту....

Все ще повернеться пізно...чи рано...