У любові немає страху, але досконала любов проганяє страх, бо страх має муку.
Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
(1 посл.Іоан. IV, 18)
Ніжним ароматом пахне тіло,
Запах, що бажанням віддає...
Роздягни...
Нехай то буде хтиво,
Стукіт серця ритмом в ціле і одне.
Вкрий цілунками,
Торкнись очей красиво.
Пригорни...
Дай впевненність...
Люблю!
Де дорога з мрій щаслива,
Де вітрила і попутний кораблю.
Хочу дій,
Слів, крику і єднання!..
Хай осудять за відвертість-
Не боюсь!
Вистраждане часом те жадання,
Буду! Не корюся... І Корюсь...
Загубився день...
Згубилась ніч...
Світанок...
Сонце... Обрій...
Місяць у човні...
Знов Кохання перейде в Чекання..,
Де вітрила мрій на кораблі...
