це приємно, коли хтось про тебе  піклується, або забороняє сидіти на холодному, чи перевіряє тепло ти вдягнулася чи ні, сварить коли роздягнута на вулицю вибігаєш..але цього нікому робити, так прикро, що знов нахлинає та самотність з закінченням літа.  Ти мерзнеш і знаєш що ніхто не принесе кави, руки трусяться як у алкаша зі стажем і ти чекаєш, чекаєш, чекаєш. Постійно бачиш одні й ті самі очі, що зупиняються на тобі, ти навіть відчуваєш коли вони на тебе дивляться. Не зрозуміло чому мене це переймає, не зрозуміло чому дивляться.я взагалі вже нічого не розумію, і що відбувається навколо мене

у середу день народженя.всі забудуть звичайно.прийде дві чи одна смс ка

то не гріє.