Якась зовсім не осінь виходить..

щось постійно псує настрій, хочеться вранці не прокидатися, не бігти до універу, а лежати під ковдрою, де тепло і затишно...

немає грошей на плівку, фотоапарат лежить собі у кімнаті, і йому мабуть дуже сумно бо я його з собою не беру.

Не вистачає поглядів, точніше погляду, але то вже не важливо. Я знаю що і не дочекаюся. Це як дощі. Коли потрібні - немає.