Усе колись стає для мене рідним,
Твої зелені очі,
дзвінки посеред ночі,
Гарячий чай з лимоном,
твій номер телефону.
Але усеж самотня..
Сиджу на підвіконні...
тебе не вистачає..
на диво тихо в домі.
Я хочу обіймати,
і усміхатись в супереч утомі,
але на серці я твоєму бачу грати..
ну а моє все ж звісно у полоні..